Чернігів: навіщо герою дві могили?

22 липня 1942 року виповнюється 70 років розстрілу гітлерівськими окупантами нашого земляка, учасника радянсько-фінської війни, героя Радянського Союзу КУЛИКА Панаса Трохимовича (1910 - 1942). Похований герой у місті Чернігові, в братській могилі на старому цвинтарі.
Є великі сумніви, що на могилу героя навіть в день річниці його загибелі будуть покладені квіти від Чернігівської міської влади, яка офіційно представляє міську громаду.

Чому?

Судіть самі.

Розпорядженням голови Новозаводської районної ради №46-р від 29 травня 2009 року для вшанування пам’яті визначено Перелік братських могил та місць поховання загиблих воїнів і мирних жителів часів Великої Вітчизняної війни 1941—1945 років (14 об’єктів). Цим же розпорядженням закріплено керівників конкретних підприємств, установ, організацій та закладів для «організації покладання вінків та квітів, сприяння утриманню їх в належному санітарному та естетичному стані».
До цього переліку чомусь не потрапила група братських могил на старому Руському кладовищі по вул. Старобілоуській, 6 де поховано рештки біля 3000 людей. Серед них, як викарбовано на напівзруйнованому пам’ятнику, «учасник Остерського підпілля, Герой Радянського Союзу П.Т. Кулик».

У 1959 році у цих братських могилах, тоді ще діючого кладовища, урочисто перепоховали решки біля 3000 людей, знайдених при будівництві по вул. Тихий, що розташована між Єлецьким Успенським монастирем та тюрмою (зараз Чернігівський слідчий ізолятор по вул. Комсомольська, 4). Офіційно органи радянської влади оголосили, що це – жертви гітлерівського терору: підпільники, партизани та мирні жителі, закатовані «у в’язниці в 1941—1943 роках фашистськими недолюдками».
Проте, у цій тюрмі утримували і катували людей не тільки гітлерівські загарбники під час окупації (1941—1943 роки), але й радянські чекісти в 30-ті роки XX століття. Це твердження ґрунтується на спогадах і розповідях місцевих старожилів, що пережили окупацію. Автор дізнався від них про цікаву подробицю у відмінності розстрільної практики нацистів і комуністів. Якщо чекісти (працівники ГПУ-НКВД) розстрілювали людей у тюрмі і потім кудись вивозили для поховання трупи страчених, то співробітники гітлерівських каральних органів вивозили людей з цієї тюрми і розстрілювали їх на місці поховання.

Чому ця група братських могил, в яких можуть бути і жертви сталінського терору, не внесена до переліку місць для покладання вінків, квітів до 9 Травня, 22 червня і 21 вересня?
Чому прізвище героя радянсько-фінської війни (медаль «Золота Зірка» № 221) вказано першим на зовсім іншій братській могилі на цьому ж цвинтарі, де поховано 280 воїнів Радянської Армії, що загинули в роки Великої Вітчизняної війни в боях за Чернігів?

Більш того, щороку до 9 Травня, 22 червня на тому ж старому Руському кладовищі традиційно покладаються вінки з синьо-жовтими стрічками або корзини квітів від «закріплених» підприємств до братської могили з написом «Вічна слава борцям за владу рад», в якій поховані бійці Червоної Армії, що загинули в боях з денікінцями у листопаді 1919 року. Вона розташована майже поруч із «забутим» похованням майже 3 тисяч наших співвітчизників і героя Радянського Союзу П.Т. Кулика.

Як таке можна пояснити з точки зору здорового глузду та хронології історичних подій?



Довідково:

КУЛИК Панас Трохимович – стрілець 27-го стрілецького полку 7-ї стрілецької дивізії 7-ої армії Північно-Західного фронту, червоноармієць.
Народився в 1910 році в селі Новий Глибів Козелецького району Чернігівської області України в селянській родині. Українець. Член ВКП(б) з 1939 року. Закінчив 3 класи сільської школи, працював в господарстві батька.
У Червоній Армії з 1939 року. Брав участь у поході радянських військ у Західну Україну 1939 року. Учасник радянсько-фінської війни 1939-40 років.
Стрілець 27-го стрілецького полку (7-я стрілецька дивізія, 7-а армія, Північно-Західний фронт) червоноармієць Афанасій Кулик в лютому 1940 року в ході однієї з атак, знищивши розрахунок, змусив замовкнути ворожий дзот, який заважав просуванню роти.
Указом Президії Верховної Ради СРСР від 21 березня 1940 року «за зразкове виконання бойових завдань командування на фронті боротьби з фінською білогвардійщиною і проявлені при цьому відвагу і геройство» червоноармійцеві Кулику Опанасу Трохимовичу присвоєно звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» (№ 221).
У роки Великої Вітчизняної війни А.Т. Кулик був залишений для підпільної роботи на тимчасово окупованій території Чернігівської області України. У 1942 році він був схоплений гітлерівцями, підданий тортурам і 22 липня 1942 року розстріляно. Похований у місті Чернігові, в братській могилі на старому цвинтарі.
Нагороджений орденом Леніна.

Пам'ятний знак на групі братських могил з рештками 3000 людей.



Серед них, як викарбовано на напівзруйнованому пам’ятнику, «учасник Остерського підпілля, Герой Радянського Союзу П.Т. Кулик».



Вшанування жертв Другої світової війни активістами УНП і громадськістю Чернігова 22 червня 2012 року



Братська могила де поховано 280 воїнів Радянської Армії, що загинули в роки Великої Вітчизняної війни в боях за Чернігів





Офіційна відповідь про про перелік братських могил на Руському цвінтарі по вул.Старобілоуській, 6 в місті Чернігові



Батська могила з написом «Вічна слава борцям за владу рад», в якій поховані бійці Червоної Армії, що загинули в боях з денікінцями у листопаді 1919 року.