Будуємо погріб

Конструкцій погреба є багато. Але вибрати з них для будівництва потрібно одну -таку, яка б повністю відповідала своєму призначенню і уподобанням господаря. Безперечно, ця проста невелика споруда конче потрібна .будь-якій родині, що має господарство. Адже треба десь надійно зберігати запаси харчів чи продуктову сировину, охолоджувати, квасити або маринувати.
Такою надійною спорудою (крім сухої комори) у господарстві є саме погріб. Причому не тимчасовий, наспіх споруджений, а надійний, капітальний, сухий, із сталою температурою, доброю вентиляцією, словом такий, який би слугував десятки років на радість господарям. Та споруджувати погріб треба вміло, адже досить припуститися однієї необачної помилки і споруда, образно кажучи, стане "калікою" на все життя. А щоб цього не трапилось, продумувати, обмірковувати і зважувати потрібно все до найменших дрібниць.

Місце для погреба

Найкраще будувати погріб на відкритому, трохи підвищеному місці, де глибоко залягають підгрунтові і не застоюються стічні води. Але в умовах обмеженої земельної площі здебільшого його влаштовують під спорудами: будинок, веранда, сарай, гараж тощо.
Якщо господар передбачливий, то спочатку він будує погріб, а вже потім будинок чи сарай, і, як правило, проблем не виникає. А якщо навпаки? Тоді будівництво буде складнішим, витрати праці й коштів значно збільшаться.
Особливо складно зробити перекриття такого погреба. Воно має бути виключно з окремих балок, підшитих знизу дошками чи листовим матеріалом, а зверху - добре ізольованим і вкритим шаром землі. На мою думку, помиляється той, хто замість перекриття землею, використовує підлогу однієї з кімнат будинку. Цього, вважаю, робити не слід, - волога, неприємні запахи, цвіль проникатимуть у будівлю.

Матеріали
Зважаючи, що всі матеріали, з яких зроблено погріб, весь час перебуватимуть у вологому середовищі, добирати їх слід особливо ретельно. Адже нерідко господарі припускаються помилок, які вже не можна виправити. Гадаю, варто буде розповісти про згубний вилив цементу на якість овочів. Так, одного року у мене добре вродила картопля. Що зберегти урожай, викопав у цокольному приміщенні багатоповерхового будинку яму, влаштував вентиляцію і засипав туди картоплю. А через місяць вона виявилась непридатною для споживання: тверда, клейка, з неприємним запахом. Довелось 20 мішків картоплі викинути на смітник, а для їжі купувати іншу на базарі. Чому так сталося? Справа в тому, що викопана яма прийшлась на місце двох монолітних залізобетонних стояків і такої ж опорної подушки, яка в ямі слугувала підлогою. Дві протилежні стінки були викладені цеглою на цементному розчині.
Під впливом виділень цементу, хоч лаз у підвалину залишився відкритим, у бульбах відбулася петна реакція і змінився їх біологічно-хімічний склад, про що свідчили проведені лабораторні аналізи. Втратила також свій смак і харчові якості морква. Така ситуація повторювалася щороку, і від схованки довелось відмовитись.
Отож, добираючи конструкцію та матеріали для будівництва погреба, будьте обачними щодо залізобетону! Це особливо важливо, коли йдеться про приміщення, де зберігатимуться коренеплоди, овочі та фрукти.

Стіни, підлога і стеля
Постає запитання: якщо залізобетон не придатний для будівництва погреба, то з чого ж його будувати?
Матеріалів досить, причому деякі з них навіть кращі, ніж залізобетон.
Зокрема стіни можна викласти з цегли на глиняному розчині з додаванням піску. А якщо її бракує - з бутового каміння (граніт, пісковик, сланець, але не вапняк, який швидко руйнується) на розчині вапна і піску. Щодо товщини стін, то їх викладають в одну або навіть півцеглини, залежно від того, на що обпиратиметься стеля. Бутові стіни, безперечно, будуть трохи товщі.
Підлогу можна влаштувати з битої цегли, керамзиту, гравію на глиняному розчині з подальшим ущільненням і обов'язковою гідроізоляцією, як і стіни (шар бітуму і глини, перестелений руберойдом). Така підлога надійно слугуватиме багато років. Але, на мій погляд, долівку в погребі краще мати земляну. Вона сприятиме підтриманню сталої температури в погребі, нейтралізуватиме різні запахи. Крім того, в ній легко зробити заглиблення, скажімо, для дорощування головок капусти, збереження моркви, саджанців тощо.
Ще одна складова погреба - стеля, тобто підшивка перекриття, її роблять з, тонких дощок, сухоштукатурних плит та інших тонких (навіть синтетичних) матеріалів, які не виділяють запаху.

Перекриття
Під будівлями перекриття короба погреба, зрозуміло, буде плоским. Але обпиратись таке перекриття повинне на материковий грунт або на балки. А от на відкритій місцевості воно може бути як плоским, так і одно - або двосхилим (дашком). За умови майстерного виконання останнє може бути найбільш практичним.
В усіх випадках для перекриття краще використати плити ПКЖ, підстеливши під них дошки для підшивки стелі. При двосхилій конструкції підшивку можна використати як під кутом, так і плоску, заповнивши порожнини, скажімо, шлаковатою чи іншими теплоізоляційними матеріалами. .
У гребені плити зварюють і обпирають на .таврову балку, а низ - на материковий грунт. Це, по-перше, знижує навантаження на стіни, а, по-друге - відводить стічні води, які проникають крізь земляний настил. За відсутності плит ПКЖ перекриття можна влаштувати з інших плоскоцементних -матеріалів, навіть з листів шиферу, постеливши під них міцну опору. Шви обов'язково замазують цементним розчином чи бітумом. А насипний грунт добре ущільнюють.

Ізоляція та вентиляція

Важливою умовою якості та надійності погреба є його ізоляція від материка .(гідроізоляція). Бо, якщо ізоляція підлоги захищає споруду від ґрунтових вод, то ізоляція стін і стелі, а також перекриття передбачає захист від дощових і талих вод, проникнення вологи в приміщення.
Ізоляційними матеріалами можуть слугувати шар бітуму з наповнювачами (солома, тирса тощо), пінобетон, кілька шарів толю чи руберойду, товстої - плівки тощо. Особливо .важливо з'єднати ізоляційні шари перекриття, стін і підлоги в одне ціле, не допустити проникнення вологи до - конструкцій погреба.
Одночасно з гідроізоляцією слід подбати про вентиляцію погреба. Вона має бути припливно-витяжною. Для цього слід передбачити два повітропроводи (отвори у перекритті та стелі), їх надійне кріплення та ущільнення. Всмоктувальні та витяжні короби чи труби розміщують - по периметру, в різних кінцях погреба. Причому, всмоктувальну трубу кріплячи отвором ближче до підлоги, а - витяжну - ближче до стелі. У повітропроводах слід передбачити шторки-засувки, якими регулюють активність вентиляції.
Варто було б сказати ще про одне. Кмітливі господарі починають будівництво погреба, коли є всі потрібні матеріали, але ведуть його у максимально стислі строки і, як правило, під накриттям (брезент, плівка тощо). Отже, під час дощу не намокають конструкції, материковий грунт залишається твердим, ізоляція сухою. А це - запорука успіху, адже споруда вийде добротною і якісною.

Опорядження
Коли є стіни, стеля, підлога, влаштоване перекриття та накриття погреба, треба ще упорядкувати вхід, двері, засіки, подбати про освітлення тощо. Та й зовні погріб, якщо він стоїть на відкритій місцевості, слід гарно оздобити.
Отже, спочатку про вхід. Він може мати певні розміри, пороги і бути обов'язково добре накритим. Дверей у погребі здебільшого двоє - зовнішні (металеві) і внутрішні (дерев'яні). Останні краще робити з дуба або іншої твердої породи дерева. Конструкції слід обов'язково покрити масляними фарбами на якісній ґрунтовці.
Щодо внутрішнього обладнання, то кожен господар вирішить ці питання на свій розсуд. Скажемо лише, що найкращими матеріалами для цього буде тверде дерево або дюраль (залізо швидко іржавіє і тому його застосування слід уникати).
Освітлення у погребі бажано мати електричне. Керосинові лампи і ліхтарі насичують приміщення неприємним запахом, який складно вивітрити. Для зручності користування передбачено два вимикачі електролампи (див. схему).
Щодо зовнішнього облаштування погреба, то воно зводиться до задерніння нагорнутої і ущільненої землі, влаштування стоків. Можна обсадити погріб ягідними кущами, але не деревами, коріння яких, розростаючись, руйнуватиме стіни.
Вважаю, що дотримання вищезгаданої технології будівництва, зробить погріб міцним, надійним і зручним, він служитиме багато років.

Скоряк Г. Будуємо погріб // Наш дiм. 2000. №2. C.14-15