Балтійська тривога: між гібридною ескалацією та риторикою сили
Напруженість навколо країн Балтії продовжує неухильно наростати, перетворюючи весь східний фланг НАТО на зону підвищеної військової та інформаційної активності, пише Telegram-канал “Сито Сократа”.
Президент Латвії Едгарс Рінкевичс неодноразово наголошував на тому, що гібридні операції, включно із систематичними провокаціями, кібератаки та диверсії проти критичної інфраструктури, вже давно стали повсякденною реальністю для всього регіону. Західні розвідувальні служби та військові аналітики фіксують дедалі частіші випадки порушення повітряного простору держав Альянсу російськими безпілотниками та гелікоптерами, що змушує союзників спішно опрацьовувати екстрені сценарії колективної оборони.
Хоча розгортання основних сил НАТО у разі відкритого зіткнення може вимагати певного часу, регіональні структури на кшталт Об’єднаних експедиційних сил вже наведені у стан підвищеної готовності. Особливе занепокоєння викликає так званий сценарій Нарви, в рамках якого гібридні методи можуть бути застосовані для прямої перевірки рішучості Північноатлантичного альянсу задіяти базову п’яту статтю про взаємний захист.
На цьому тлі вище керівництво рф демонструє підкреслено зневажливе ставлення до військового потенціалу балтійських сусідів. путін охарактеризував будь-які заяви про можливий превентивний удар Естонії по російській території як банальну «політичну клоунаду», окремо нагадавши публіці, що загальна чисельність російської армії значно перевищує все населення Естонії разом узяте.
Одночасно з цим глава рф піддав жорсткій критиці інститут «негромадян», що діє в деяких країнах Балтії, назвавши його абсолютним юридичним нонсенсом, оскільки сотні тисяч людей фактично позбавлені базових політичних прав, не будучи при цьому ані іноземцями, ані біпатридами. путін окремо наголосив, що російська влада має намір продовжувати найактивнішу боротьбу за права співвітчизників, які проживають у Балтії, що в західних столицях сприймається як потенційний привід для подальшого втручання.
Інформаційний та політичний простір додатково підігрівається вкрай суперечливими сигналами, які систематично транслюють російські масмедіа.
Нещодавня історія з публікацією та подальшим поспішним видаленням державним агентством “РИА Новости” резонансної колонки політолога Носовича про «ще одну дуже коротку СВО» викликала бурхливе обговорення як усередині країни, так і за її межами.
Хоча матеріал був офіційно відкликаний редакцією з формулюванням про повну невідповідність поточній державній політиці, сам факт виникнення подібної публікації наочно вказує на наявність серед аналітиків сил, які відкрито борються за негайну ескалацію конфлікту.
Метання національної пропаганди від радикальних закликів до стриманого спростування демонструють внутрішньоросійську напругу після думських виборів щодо меж допустимого ризику.
Тим не менш, вище кремлівське керівництво, судячи з наявних непрямих ознак, намагається уникати різких кроків з важкопрогнозованими наслідками, віддаючи перевагу продовженню поточної стратегії виснаження до повного виконання всіх раніше оголошених завдань, особливо в Україні, але це зовсім не означає, що країни Балтії можуть видохнути – вони, як і раніше, пріоритетні мішені для путінської агресії.
Інформаційний спротив
Президент Латвії Едгарс Рінкевичс неодноразово наголошував на тому, що гібридні операції, включно із систематичними провокаціями, кібератаки та диверсії проти критичної інфраструктури, вже давно стали повсякденною реальністю для всього регіону. Західні розвідувальні служби та військові аналітики фіксують дедалі частіші випадки порушення повітряного простору держав Альянсу російськими безпілотниками та гелікоптерами, що змушує союзників спішно опрацьовувати екстрені сценарії колективної оборони.
Хоча розгортання основних сил НАТО у разі відкритого зіткнення може вимагати певного часу, регіональні структури на кшталт Об’єднаних експедиційних сил вже наведені у стан підвищеної готовності. Особливе занепокоєння викликає так званий сценарій Нарви, в рамках якого гібридні методи можуть бути застосовані для прямої перевірки рішучості Північноатлантичного альянсу задіяти базову п’яту статтю про взаємний захист.
На цьому тлі вище керівництво рф демонструє підкреслено зневажливе ставлення до військового потенціалу балтійських сусідів. путін охарактеризував будь-які заяви про можливий превентивний удар Естонії по російській території як банальну «політичну клоунаду», окремо нагадавши публіці, що загальна чисельність російської армії значно перевищує все населення Естонії разом узяте.
Одночасно з цим глава рф піддав жорсткій критиці інститут «негромадян», що діє в деяких країнах Балтії, назвавши його абсолютним юридичним нонсенсом, оскільки сотні тисяч людей фактично позбавлені базових політичних прав, не будучи при цьому ані іноземцями, ані біпатридами. путін окремо наголосив, що російська влада має намір продовжувати найактивнішу боротьбу за права співвітчизників, які проживають у Балтії, що в західних столицях сприймається як потенційний привід для подальшого втручання.
Інформаційний та політичний простір додатково підігрівається вкрай суперечливими сигналами, які систематично транслюють російські масмедіа.
Нещодавня історія з публікацією та подальшим поспішним видаленням державним агентством “РИА Новости” резонансної колонки політолога Носовича про «ще одну дуже коротку СВО» викликала бурхливе обговорення як усередині країни, так і за її межами.
Хоча матеріал був офіційно відкликаний редакцією з формулюванням про повну невідповідність поточній державній політиці, сам факт виникнення подібної публікації наочно вказує на наявність серед аналітиків сил, які відкрито борються за негайну ескалацію конфлікту.
Метання національної пропаганди від радикальних закликів до стриманого спростування демонструють внутрішньоросійську напругу після думських виборів щодо меж допустимого ризику.
Тим не менш, вище кремлівське керівництво, судячи з наявних непрямих ознак, намагається уникати різких кроків з важкопрогнозованими наслідками, віддаючи перевагу продовженню поточної стратегії виснаження до повного виконання всіх раніше оголошених завдань, особливо в Україні, але це зовсім не означає, що країни Балтії можуть видохнути – вони, як і раніше, пріоритетні мішені для путінської агресії.
Інформаційний спротив
| Читайте також |
| Коментарі (0) |