Байден та Путін

Добровільне відречення від влади Байдена - один із болючих ударів по 71-лятньому Путіну.

По-перше, це прецедент. Брєжнєв так не пішов, Черненко іАндропов також. Зрештою , досі в світі лідери такого рівня не йшли так, мені здається. Росіяни хочуть бачити наступника, бо реально найбільше (підкреслюю, найбільше), в політичному плані, бояться смерті Путіна і відсутності наступника. Байден ніби каже Путіну: «де наступник?». А Путін говорить їм: наступника не буде.

По- друге, видно, що російська пропаганда готувалася до цього. І поки головний їхній посил дуже примітивний і озвучив його спікер Володін: «Байдена надо привлекать к ответственности за развязанный конфликт на Украине, разрушение экономики стран Европы и санкционную политику против РФ и других стран». Це головна лінія контратаки, чи точніше захисту, росіян. І вона тупа, бо розрахована виключно на частину росіян та невелику частину країн глобального півдня.

Є ще один неочевидний аспект.
ПУтін мислить своє життя не тільки і стільки величчю Росії, скільки бажанням щось довести США. І Байден тут переграв Путіна. І це розуміє велика частина оточення Путіна.

Я ні в якому разі не хочу робити лінійних висновків в цьому аспекті. Просто маємо розуміти: ця історія буде мати продовження в той момент, коли Путін похитнеться. Біологічний годинник все одно спрацює. Символічні речі, а добровільний відхід Байдена - символічний, працюють інколи ефективніше за репресивні чи воєнні операції.

Вадим ДЕНИСЕНКО