33-й ранок Широкої війни
Коли приходить світанок - стає спокійніше, не так в'ялить душу страх перед російськими авіабомбами, які кидають на наші голови "асвабадітєлі". Чернігів виживає без світла, тепла і подачі води, дивуючись сам собі своїй стійкості. Воду люди беруть завдяки героїчним діям працівників "Чернігівводоканалу". І приходить думка - як добре, що це комунальне підприємство, а не віддане в приватні руки, бо маса хапуг, які було поприхватували підприємства, повтікали, як тільки забахало...
У мого товариша вчора повибивало вікна, пошкодило дах, у гаражі навіть радіатор у машині пробили росіяни, а сам він врятувався чудом, впавши на підлогу. Сам він кровельник, тож дах уже поремонтував, а вікна де склом, а де фанерою поладили товариші. І не без гумору розповідає:"Каца..и били так, що в Десні риба поспливала, тож хлопці підсакою наловили, насмажили і цим відзначили мій "ремонт". Тож і річка, наша зачарована Десна, постраждала від рашистської злоби.
Біля Сновська окупанти забрали з собою трьох тероборонівців, їх доля невідома. Але скрізь, де окупанти зайшли, вони бояться - навіть у Сеньківці, біля самого кордону, окопуються. Нічого, ви ще будете окопуватися у Клімово, Злинці, Новозибкові і Брянську...
Учора голова обласної воєнної адміністрації В'ячеслав Чаус повідомив про пошкодження від ударів двох шкіл Чернігова і двох сіл - під Черніговом і Ніжином. Назви сіл не називаються.
Взагалі з інформацією зараз стало туго. Я розумію потребу воєнної цензури, але не розумію обмаль інформації та депресивні голосіння про евакуаційні коридори. Евакуаціями війну не виграти, натомість - де інформація про успішні дії ЗСУ і тероборони, СБУ та інших розвідок? Зрештою, навіть про Росію можна розповідати таке, що піднімало б наш дух - скажімо, детально і не один раз треба б розповідати про знищення десантного корабля "Саратов", про ціни і паніку на Московії... Або про привезення в Нижньогородську область біля 600 трупів росіян. Або про знищення за минулу добу 4 рашистських літаків, гвинтокрила, дрона і двох крилатих ракет я ледве виловив у потоці інформації, тоді як про це треба б розповідати більше.
А політична реклама одного героїчно неголеного телегероя взагалі є неприйнятною. Натомість я хотів би чути голоси українських моральних авторитетів - підказую: Мирослав Маринович, Валерій Шевчук, митрополит Епіфаній, Рефат Чубаров, Любов Голота та молодших інтелектуалів - Максима Розумного, Вахтанга Кіпіані, Ростислава Мартинюка, Оксани Забужко... А на Чернігівщині не чути голосу лауреата Шевченківської премії, редактора газети "Гарт" Дмитра Іванова, який колись писав:"Я від роду - Гендега, а тепер - Іванов". Останнє, що він ставив на своїй сторінці на Фейсбуці - розповідь москвича В.Мироненка про його чернігівський дворик...Як казали колись, з ким ви, майстри культури?
...І прийшов ранок, і був 33й день Широкої української війни, і тривав на зболеній землі Великий український піст. Вся Україна на посту за свою державу, за свою націю проти російських окупантів, проти духа злоби піднебесної. І завмерла природа в очікуванні Господньої милості, щоб очистити нашу землю від рашистської гиді.
Василь Чепурний
У мого товариша вчора повибивало вікна, пошкодило дах, у гаражі навіть радіатор у машині пробили росіяни, а сам він врятувався чудом, впавши на підлогу. Сам він кровельник, тож дах уже поремонтував, а вікна де склом, а де фанерою поладили товариші. І не без гумору розповідає:"Каца..и били так, що в Десні риба поспливала, тож хлопці підсакою наловили, насмажили і цим відзначили мій "ремонт". Тож і річка, наша зачарована Десна, постраждала від рашистської злоби.
Біля Сновська окупанти забрали з собою трьох тероборонівців, їх доля невідома. Але скрізь, де окупанти зайшли, вони бояться - навіть у Сеньківці, біля самого кордону, окопуються. Нічого, ви ще будете окопуватися у Клімово, Злинці, Новозибкові і Брянську...
Учора голова обласної воєнної адміністрації В'ячеслав Чаус повідомив про пошкодження від ударів двох шкіл Чернігова і двох сіл - під Черніговом і Ніжином. Назви сіл не називаються.
Взагалі з інформацією зараз стало туго. Я розумію потребу воєнної цензури, але не розумію обмаль інформації та депресивні голосіння про евакуаційні коридори. Евакуаціями війну не виграти, натомість - де інформація про успішні дії ЗСУ і тероборони, СБУ та інших розвідок? Зрештою, навіть про Росію можна розповідати таке, що піднімало б наш дух - скажімо, детально і не один раз треба б розповідати про знищення десантного корабля "Саратов", про ціни і паніку на Московії... Або про привезення в Нижньогородську область біля 600 трупів росіян. Або про знищення за минулу добу 4 рашистських літаків, гвинтокрила, дрона і двох крилатих ракет я ледве виловив у потоці інформації, тоді як про це треба б розповідати більше.
А політична реклама одного героїчно неголеного телегероя взагалі є неприйнятною. Натомість я хотів би чути голоси українських моральних авторитетів - підказую: Мирослав Маринович, Валерій Шевчук, митрополит Епіфаній, Рефат Чубаров, Любов Голота та молодших інтелектуалів - Максима Розумного, Вахтанга Кіпіані, Ростислава Мартинюка, Оксани Забужко... А на Чернігівщині не чути голосу лауреата Шевченківської премії, редактора газети "Гарт" Дмитра Іванова, який колись писав:"Я від роду - Гендега, а тепер - Іванов". Останнє, що він ставив на своїй сторінці на Фейсбуці - розповідь москвича В.Мироненка про його чернігівський дворик...Як казали колись, з ким ви, майстри культури?
...І прийшов ранок, і був 33й день Широкої української війни, і тривав на зболеній землі Великий український піст. Вся Україна на посту за свою державу, за свою націю проти російських окупантів, проти духа злоби піднебесної. І завмерла природа в очікуванні Господньої милості, щоб очистити нашу землю від рашистської гиді.
Василь Чепурний
| Читайте також |
| Коментарі (0) |