Селяни Чернігівщини стануть заможними
Сергій Тігіпко пояснив своє рішення повернутися в політику після п’ятирічної перерви тим, що більше не може лишатися осторонь ситуації, яка склалася зараз в Україні. “Мені не страшно повертатися в політику, - розповів Сергій Леонідович. – Я хочу впливати на ті процеси, які сьогодні відбуваються в країні”.
Говорячи про свою участь в президентських виборах, пан Тігіпко наголосив на тому, що йтиме на вибори як незалежний кандидат. Щодо фінансування своєї виборчої кампанії, то майбутній кандидат у Президенти пояснив, що частково фінансуватиме її сам, частково спиратиметься на кошти малого та середнього бізнесу. “Я точно не буду брати олігархів до своєї команди, тому що тоді втрачу незалежність”, - сказав Сергій Тігіпко. Він також зізнався, що готується до створення нової політичної партії, яка будуватиметься за новою системою. “Нові партійні правила дозволять прийти до влади молодим патріотично налаштованим людям”, - впевнений С. Тігіпко.
Окремо пан Тігіпко говорив про “гарячу лінію”, номери якої розташовані на багатьох біл-бордах не лише в Чернігові, а й по всій Україні. Він повідомив, що вже надійшло більше 11 тисячі запитів. Найактуальнішими темами, які хвилюють українців, є охорона здоров’я, комунальні платежі та житлово-комунальне господарство, повернення заощаджень, освіта та безробіття. Ті, хто телефонує до “гарячої лінії” зможуть знайти відповіді на свої запитання в ефірі радіо “Ера”, на сторінках газети “Комсомольская правда” та в інших ЗМІ. Сергій Тігіпко запевнив, що особисто редагує кожну відповідь, яка з’являється у мас-медіа.
Оксана Клименко
Довідка
Біографія Сергія Тігіпка
Сергій Леонідович Тігіпко народився 13 лютого 1960 року в українському селі Драгонешти Лазовського району Молдавської ССР.
У 1982 році закінчив Дніпропетровський металургійний інститут за фахом “інженер-металург”.
З 1982 до 1984 року служив у Радянській Армії, в танкових військах.
З 1984 року – заступник директора з навчально-виховної роботи Дніпропетровського механіко-металургійного технікуму.
З 1986 року працював завідувачем відділу пропаганди й агітації Дніпропетровського обкому комсомолу, з 1989 року – перший секретар Дніпропетровського обкому ВЛКСМУ.
З 1991 року – заступник голови правління комерційного банку «Дніпро».
З 1992 року – голова правління «ПриватБанку».
З 1994 до 1997 року, періоду введення гривні – позаштатний консультант Президента України з питань грошової політики.
З 1997 року – віце-прем’єр-міністр України з питань економіки.
В період з 1997 до 2001 року був заступником голови Державної комісії з проведення в Україні адміністративної реформи, членом Вищої економічної ради Президента України.
З 1999 року – міністр економіки України.
З 2000 року – народний депутат України, член парламентського комітету з питань фінансів і банківської діяльності.
З 2002 року – голова Національного банку України.
З 2005 року – голова правління фінансово-промислової групи ТАС.
З 2007 року – голова правління ВАТ «Сведбанк» (правонаступник АКБ «Тас-комерцбанк»).
В 2008 році – радник прем’єр-міністра України на громадських засадах і співголова Ради інвесторів при Кабінеті міністрів України.
16 червня 2009 року залишив усі посади і сконцентрувався на політичній діяльності.
Кандидат економічних наук.
Кавалер Ордену Почесного Легіону.
Одружений. Батько 4 дітей.
Коментарі (0) |