Смерть малих річок не за горами?!

Протягом І півріччя 2009 року Держекоінспекцією в Чернігівській області здійснено 14 перевірок комплексів очисних споруд на території області. В результаті перевірок встановлено, що 8 з них працюють з порушенням технологічного регламенту, що призводить до скидів недостатньо очищених стічних вод. Пред’явлено 5 претензій на відшкодування збитків, завданих державі внаслідок скиду недостатньо очищених стічних вод на загальну суму 8485,57 грн.
На сьогоднішній день наднормативний вміст фосфатів фіксується у скидах практично всіх комплексів очисних споруд. Причиною є використання населенням значної кількості фосфатновмісних миючих засобів, з якими не справляються існуючі в аеротенках мікроорганізми.
За результатами ведення моніторингу екологічний стан поверхневих вод річок Дніпро, Десна, Снов, Сейм, Судость, Ірпа за останні роки не змінився, залишається стабільним з невеликими сезонними коливаннями (повеневий період, різке підвищення температурного режиму). Традиційно фіксується підвищений вміст заліза загального, фосфатів та марганцю, що є природнім фоном для річок поліської зони і змінюється частково лише за рахунок сезонних коливань.
Але нагальною стає проблема малих річок, куди скидаються недостатньо очищенні стічні води очисних споруд багатьох підприємств області. Це приводить до деградації річок – посилюється їх замулення, повільнішають процеси самовідновлення. Вміст забруднюючих речовин в річках Парасючка (Бахмацький район), Борзенка (Борзнянський район), Магістральний канал (Куликівський район), Білоус (Чернігівський район), Мена (Менський район), Стрижень (м. Чернігів), Іченька, Бистриця (м. Ічня) перевищує граничнодопустимі концентрації для водойм рибогосподарського призначення внаслідок відчутного впливу недостатньо-очищених зворотних вод очисних споруд підприємств області.
Як приклад, внаслідок скидання недостатньо очищених стічних вод з очисних споруд КП “Чернігівводоканал” (з перевищенням нормативів ГДС по вмісту фосфатів та азоту амонійного) фіксується негативний вплив на річку Білоус, яка є притокою річки Десна. Негативного впливу на річку Десна не спостерігається внаслідок її багатоводності. Дещо погіршився стан річки Стрижень, яка є приймачем зливових вод м. Чернігова по 24 випусках. Зливові води потрапляють в річку без попередньої очистки, що веде до засмічення водного об’єкту сміттям, побутовими відходами та погіршення якісного складу води. Якісний склад води у створах річки Стрижень в межах міста по основних показниках був гіршим, ніж у верхніх створах – за його межами. Враховуючи маловодність річки Стрижень, негативного впливу на гідрохімічний стан деснянської води не фіксувалось.
Нагальною на сьогоднішній день залишається проблема очистки стічних вод особливо підприємствами комунальної сфери у зв’язку зі зношеністю та фізичною застарілістю комплексів очисних споруд. Постійне перевищення нормативів ГДС у 2008 році спостерігалось у скидах зворотних вод на: КП “Чернігівводоканал”, КП ”Бахмач-водсервіс”, КП “Козелець-водоканал”, КП „Господар” (смт. Варва), ПП „Водоканал” (смт. Короп), КП „Сновське” (с. Снов’янка), ЗАТ „Комунальник” (м. Щорс), КП „Борзна-Комунальник”, КП “Ревна” (м. Семенівка).
Невирішеним залишається питання завершення будівництва та введення в дію КОС Свердловської сільської ради Коропського району. У зв’язку з відсутністю КОС госоподарсько-побутові стічні води, без будь-якої попередньої очистки, скидаються у річку Головесна, спричиняючи негативний вплив на водойму. В 2008 році вирішувалося питання про фінансування вищевказаних робіт. Станом на І квартал 2009 року ніяких коштів на вирішення проблеми не виділено.

Держекоінспекція
в Чернігівській області