ЗНОВУ ПОЛТАВСЬКА БИТВА

Ганебним, інакше не назвеш, рішенням сесії від 15 липня Полтавська міська рада призупинила завершення робіт по встановленню пам’ятника гетьманові Іванові Мазепі, передбаченого Указом Президента, рішенням урядового оргкомітету. Замовником робіт є Полтавська обласна державна адміністрація, яка повністю підтримує цю ідею. До речі, губернатор Полтавщини Валерій Асадчев – по суті, наш земляк, виріс в Замглаї на Ріпкинщині, постійно в контакті зі своєю малою батьківщиною. А всенародний збір коштів на пам’ятник організувала Полтавське обласне об’єднання Товариства «Просвіта».
Нагадаємо, що 22 серпня 2008 року сесія тої ж Полтавської міської ради приймає рішення про виділення земельної ділянки під пам’ятник, що фактично є дозволом місцевої влади на його встановлення . Було виконано всі попередні роботи, здійснено всі необхідні узгодження, в тому числі обласною і міською архітектурними службами щодо точного розташування пам’ятника. Було зібрано кошти. І це попри те, що обласна рада фактично «прогавила» й не зуміла використати виділені на пам’ятник державою понад мільйон гривень. Але на противагу чиновникам просвітяни, патріоти з усієї України за сприяння обласної адміністрації зуміли зібрати кошти. Практично вже готовий і пам’ятник, над яким працює відомий український скульптор Микола Білик.
Пам’ятник видатному гетьманові, якого й було обрано на гетьманування неподалік від Полтави і який так багато зробив для славного козацького міста, мав бути відкритий 27 червня цього року. Але на прохання міської влади відкриття відклали—до завершення відзначення 300-річчя Полтавської битви. Про цей ганебний аспект можна багато говорити окремо. Скажу лиш коротко, що взагалі вважаю блюзнірством, виявом немірного холопства, слабкості держави оте «святкування» річниці перемоги наших ворогів і поразки України. Принаймні, відзначення на державному, в тому числі, рівні, за державний кошт. І виявом отого самого холопства стала вимога призупинити відкриття пам’ятника гетьманові, щоб «не дратувати» окупантів України.
Патріотичні сили, обласна адміністрація пішли на компроміс. Відкриття пам’ятника було перенесене на 24 серпня. І ось попри обіцянки й запевнення міського голови представника БЮТ Матковського, з ініціативи тих же БЮТівців, регіоналів і комуністів (гарний симбіоз) і було скликано позачергову сесію. Начебто для остаточного узгодження деяких моментів щодо відкриття пам’ятника. «Узгодження» вилилося у пряму спробу скасування згаданого вже торішнього рішення сесії міськради. Для цього не вистачило всього кількох голосів депутатів. І тоді було прийняте єзуїтське, не інакше, рішення, згідно з яким належить по-новому «вирішити питання про визначення замовника та підготувати проект рішення на розгляд чергової сесії міськради про надання дозволу на спорудження пам’ятника Іванові Мазепі». .За цим бюрократичним словесним «парканом» не що інше, як фактично те ж саме скасування всіх попередніх рішень. Ініціатором і замовником встановлення пам’ятника тепер пропонується зробити саму міську раду. Але як це все затівати при живому, так би мовити, замовникові, при не скасованих ніким попередніх рішеннях, узгодженнях? Таке може коїтися тільки в нашому правовому хаосі. Притому, якщо цей хаос вступить в силу, то, звичайно, ні про яке відкриття пам’ятника 24-го серпня, до Дня Незалежності України не може бути й мови. Адже в бюрократичних нетрях у нас все тоне місяцями й роками. Та й взагалі є небезпідставне припущення, що ненависники України воліли б руками отакої міської влади просто «втопити» справу з пам’ятником гетьманові. Але Полтавська битва триває. Патріоти України радше поміняють нездарну владу, аніж відступлять від прагнення збудувати нарешті міцну українську державу.
Х х х

А в Чернігові пам’ятникові бути !
Буквально в ці ж липневі дні абсолютно протилежне рішення прийняла сесія Чернігівської міської ради. Нею виділено земельну ділянку і надано всі необхідні так звані містобудівні умови для встановлення в місті пам’ятника гетьманові Іванові Мазепі. І це не випадково. Адже саме з Чернігівщиною пов’язані найбільш славні десятиліття життя гетьмана, в тому числі 22 роки його гетьманства в Батурині. Власне, принципове рішення про встановлення пам’ятника гетьманові зафіксоване в Генеральному плані ровику Національного історико-архітектурного заповідника «Чернігів стародавній», затвердженому ще раніше сесією міськради. Саме заповідник і буде встановлювати пам’ятник спільно з Управлінням архітектури та містобудування обласної держадміністрації. І бути пам’ятнику саме на території заповідника, в історичній частині міста, яка прямо прилягає до центру Чернігова. Стоятиме пам’ятник біля Колегіуму, одного з численних творінь гетьмана Мазепи на Сіверській землі. Відкритий ним у 1700 році , цей Колегіум став одним з кращих навчальних закладів України. А поруч, на тому ж Древньому Валу, княжому Дитинці-- старовинні собори часів Київської Русі, якими також опікувався гетьман. Т а к що в столиці Сіверської землі гетьмана вшануємо достойно.
Петро АНТОНЕНКО.