Макошинські «Нащадки Аратти»

Назву свою отримали через те, що є «дочірньою» організацією Чернігівської обласної благодійної організації «Аратта». Араттою ж називалась територія України-Руси декілька тисячоліть тому, коли на ній жили кочівники-скотарі.
— Наталіє Іванівно, яку проблему нині намагається розв’язати Ваша організація?
— Починаємо проект «Сива стежина у сто доріг» — це допомога старим людям. Адже велика кількість з них зовсім одинокі. Та й у решти — такі самі проблеми. Чим можна зайнятися у селі? Тільки роботою по господарству, на городі, розваги – бесіди з сусідами. А так хочеться продовжити їм віку, допомогти, передати їхній багатий життєвий досвід молодшому поколінню. Та й до молоді донести інформацію, що головне — не жити заради себе.
— Які конкретно механізми будуть задіяні у цьому проекті?
— Тут і відпочинок, і зустрічі, поширення просвітницьких матеріалів газет. У людей похилого віку є чого повчитися молодим. Ми налагодимо співпрацю між молодими та старими. Недарма кажуть: «Якби молодість вміла, якби старість могла».
— Звідки у Вас стільки енергії?
— Така я є. Я пропрацювала все життя – 45 років стажу, і ще ось 5 років займаюсь громадською роботою.
— Наведіть, будь ласка, цифри про Вашу діяльність.
— У нашій організації нині налічується 30 активістів, є звичайні люди, що допомагають. Під опікою у нас близько 100 сімей, яким ми надаємо гуманітарну допомогу. Діє 4 творчі гуртки та 4 клуби за інтересами, які відвідують близько 70 дітей переважно з підопічних сімей. За 4 роки ми оздоровили 180 дітей. При нашій організації щоліта на березі Десни діє наметове містечко. Останній раз протягом 14 днів у ньому перебувало 35 осіб – діти із підопічних сімей, активісти громадської організації та 10 осіб з Чернігова. Окрім того, ми організовуємо поїздки дітей до Данії. Постійно проводимо збір різноманітних ресурсів на місцевому рівні – фандрейзинг, просимо допомоги у місцевих підприємців, наприклад, на свято св. Миколая. Люди нам довіряють і з великою радістю беруть участь у наших заходах. За час існування організації ми отримали 4 гранти. Перший — «Збережемо довкілля!» — у 2006 році. Саме звідти й пішли наші наметові табори. І до сьогодні у нас працює еко-клуб «Чиста криниця». Його члени проводять роз’яснювальну роботу серед відпочивальників на Десні, прибирають берег від сміття, виготовляють шпаківні, захищають мурашники.
— Як виникла ідея створення громадської організації?
— У 2003 році я мала стосунок до нашого будинку культури. Тоді ми дійшли до того, що у нас не було коштів навіть на олівець. Також я колись працювала в обласному комітеті профспілок, у галузі агропромислового господарства. Пішла я туди і, зустрівшись з Іриною Дорожкіною, попросила допомоги. Вона мене познайомила з Вікторією Філатовою – представником обласної благодійної організації «Аратта». Ми з нею порозумілися, і через 4-5 місяців вона мені запропонувала створити у селищі благодійну організацію. Два роки ми були при будинку культури, контактуємо й досі. За наш рахунок повністю замінено оформлення сцени. Надано іграшки, музичні інструменти. Наш друг з Англії Філіп Едмундс привіз у подарунок 9 сопілок – надзвичайно цінні інструменти, перед цим він привозив скрипки. Їх було передано до Менської музичної школи, до оркестру Киселівки. Допомагають нам бізнесмени з Данії, вони приїздили до нас у гості.
Олександр ЯСЕНЧУК, смт Макошине Менського району
Коментарі (0) |