Чи дочекаємось правди про «відставку» прокурора А.Василевського?

У відповідь на звернення пікетників Перший заступник прокурора області Є.Ходико офіційним листом повідомив, що Василевський Анатолій Григорович 15 травня 2009 року звільнився з посади прокурора чернігівської області за власним бажанням (ст.38 КЗпП України).

[c]
Таким чином ніякої відставки прокурора не було взагалі.
Невже маємо, звичайне розірвання трудового договору, укладеного на невизначений строк, з ініціативи працівника з попередженням про це власника або уповноваженого ним органу письмово за два тижні?
Це ж стверджує і Генеральний прокурор України О.Медведько, який під час представлення нового прокурора області заявив, що А.Василевський подав заяву про звільнення за сімейними обставинами.
Звісно, не все так однозначно в історії з «відставкою» прокурора. Той же О.Медведько повідомив, що у четвер ввечері 21 травня до Генеральної прокуратури, тобто в день пікетування Чернігівської прокуратури УНП, надійшла інформація зі Служби безпеки України щодо колишнього прокурора Чернігівської області про зловживання. З цього питання зараз проводиться перевірка. І пообіцяв, що її результати громадськості будуть повідомлені.
Тож виявляється мали рацію чернігівські УНПісти, що не повірили у незрозумілу і підозрілу, особливо на передодні виборів Президента України, несподівану так звану «відставку» прокурора, під орудою якого майже 4 роки на Чернігівщині порушувалися і розслідувалися гучні справи за підозрою в корупції та хабарництві таких високопосадовців, як голова Козелецької РДА В.ФРАНЦУЗ, міський голова Ніжина М.ПРИХОДЬКО, начальник Чернігівського міського управління торгівлі А.СТАХ ?
Отже, чернігівцям залишається дочекатися виконання обіцянки Генерального прокурора України щодо повідомлення громадськості про результати перевірки зловживань колишнього прокурора Чернігівської області.
Сергій Соломаха

Додаток.

Стаття 38. Розірвання трудового договору, укладеного на невизначений строк, з ініціативи працівника
Працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні. У разі, коли заява працівника про звільнення з роботи за власним бажанням зумовлена неможливістю продовжувати роботу (переїзд на нове місце проживання; переведення чоловіка або дружини на роботу в іншу місцевість; вступ до навчального закладу; неможливість проживання у даній місцевості, підтверджена медичним висновком; вагітність; догляд за дитиною до досягнення нею чотирнадцятирічного віку або дитиною-інвалідом; догляд за хворим членом сім'ї відповідно до медичного висновку або інвалідом I групи; вихід на пенсію; прийняття на роботу за конкурсом, а також з інших поважних причин), власник або уповноважений ним орган повинен розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник.
Якщо працівник після закінчення строку попередження про звільнення не залишив роботи і не вимагає розірвання трудового договору, власник або уповноважений ним орган не вправі звільнити його за поданою раніше заявою, крім випадків, коли на його місце запрошено іншого працівника, якому відповідно до законодавства не може бути відмовлено в укладенні трудового договору.
Працівник має право у визначений ним строк розірвати трудовий договір за власним бажанням, якщо власник або уповноважений ним орган не виконує законодавство про працю, умови колективного чи трудового договору.

{Стаття 38 із змінами, внесеними згідно з Указами ПВР N 5584-09 від 17.01.80, N 6237-10 від 21.12.83, N 7543-11 від 19.05.89; Законами N 871-12 від 20.03.91, N 3694-12 від 15.12.93, N 6/95-ВР від 19.01.95, N 1356-XIV ( 1356-14 ) від 24.12.99 }