Українця не пускають у Росію. До сім"ї.

Вчора російські прикордонники не дозволили в"їхати на територію РФ заступнику голови Об"єднання українців Росії Юрію Кононенку, який їхав на 75-річний ювілей свого батька. Сам же Юрій Кононенко, попри те, що залишається громадянином України, має посвідку на проживання в Росії -- він там живе із сім"єю вже біля 50 років.

Заборону в"їзду до Росії йому не пояснили. Сам жа Ю.Кононенко пов"язує із громадською діяльністю -- він гостро протестував проти фактичної ліквідації української бібліотеки в Москві. Два роки тому брянські митники вже вилучали в Юрія Кононенка книги Олеся Гончара, надруковані російською мовою (!) та відеоматеріали про народні свята -- через місяць повернули, бо експерт не знайшов у них "загрози Російській Федерації"...

До слова.
"Чесної Росії сьогодні не чути. З одного боку, чесні громадяни ізольовані, роз’єднані. З іншого боку — вони заглушені дезінформацією і завалені сміттям отруйної ненависті до сусідів. Імперським ґебельсам здається, що вони виграли інформаційну війну проти сусідів.

А розважливі росіяни розуміють, що на їхніх очах відбувається самоотруєння і самооглуплення. Нація по суті вигасає, зпивається і втрачає свої джерела оновлення".
Євген Сверстюк, політв"язень.

Натомість в Україні стали транслювати радіо "Голос Росії", де вчать українців ненавидіти Україну і любити Росію.

До теми.
Сайт www.ukrajnci.ru на сьогоднішній день був і є унікальним утворенням на території українсько-російського інтернету. Ідея його створення належала неоднозначній особистості в Ростові-на-Дону Ігореві Коломійцю, «архітектором» сайту став теж ростовчанин Олексій Коваленко. За порівняно короткий строк — осінь-весна 2009 року сайт став відомим ресурсом з української та кубанської тематики, багато уваги надавалося складним міждержавним відносинам України та Росії.

Цікаво, що за цей час сайт став складним саморегулюючим механізмом, де на однакових правах працювало 8 адміністраторів-однодумців з різних куточків України та Росії — крім ростовчан активно працювали адміни з Івано-Франківська, Оренбурга, Луцька, Новоросійська, Вінниці, Єйська, які зналися тільки через ніки-клички. Поступово сайт перейшов у власність - управління Українського клубу в Росії (клуб UA), який діяв згідно новоспеченого статуту.

Та доки все терлося-варилося на рівні історії України, обговорення злободенних політичних проблем та суперечок з всюдисущими українофобами, все ніби було без проблем. Мало того, проблем не було й тоді, коли представникові Івано-Франківська прийшла ідея провести акцію по збору україномовних книжечок для маленьких кубанців. Проблеми почалися тоді, коли книжки почали надходити реально!

На одному з маловідомих українофобських сайтів появився донос-інтерв'ю керівника Ростовської української міської національно-культурної автономії Володимира Макарчука. Де він звинуватив сайт та на той час його редактора Коломійця в екстремізмі, спробах приєднати Кубань до України за допомогою дитячих книжечок. Та в підтримці уряду Віктора Ющенка (саме так!). Спільнота сайту, зрозумівши, що почалася «охота на відьом», усунула Коломійця з посади адміністратора на місяць. Тим не менше, 19 квітня 2009 року сайт було «прикрашено» табличкою, що він є на реконструкції.

Як стало відомо, ростовські правоохоронці всерйоз прийнялися за «екстремістів». На даний час хлопці настільки налякані, що навіть інформації, що ж сталося насправді, не дають.

Ось таким є українське питання в Росії й так виглядає «любов» російської державної машини до брата-українця.

Коментар засновника сайту www.ukrajnci.ru:
Вместо сайта ww.ukrajnci.ru создан новый сайт www.ukrajnci.org. Он зарегистрирован теперь не в Ростове-на-Дону, а в Виннице.
Да, я уже не редактор этого сайта, но дело не в этом. Амбиций у меня нет, лавров - не надо. Для меня важна сама украинская идея. А акцию свою мы продолжать будем.

Игорь КОЛОМИЕЦ.