Мимохідь.Геніальна незрозумілість

Якось довелось почути таке: «Для чого оце бандерівське слово «відсоток», коли є зрозуміле «процент».

Дивно, що «оратор» не в змозі розуміти суть слова «відсоток», що це є кількість величини, поділеної на сто рівних частин. «Процент» — термін, що прийшов до нас з латини і теж означає «про центум», тобто «на сто».

Пригадую, в одному з журналів автор робив визначення, як сприймають геніальність, і навів такий приклад. Відомого математика і фізика, члена Петербузької академії наук Леонарда Ейлера (1707 — 1783), який опублікував близько 850 наукових праць з математики, фізики, механіки, оптики, балістики, кораблебудування, теорії музики, які, за іншими даними, складають 703 томи, не вважали за геніального вченого лише тому, що вони були зрозумілими. Водночас інший вчений (прізвища не пам’ятаю), котрий мав лише два томи заумних і незрозумілих праць, що не давали користі науці й практиці, вважався генієм.

Незрозумілі слова дуже магічно діють на недостатньо освічених, а то й просто тупих людей, викликають у них страх перед невідомим і боязнь здатися некомпетентним.

Пам’ятаю епізод, коли працював завідувачем відділу ботанічного саду і заповідного степу в Асканії Новій. Приїздила комісії Академії наук України на чолі з віце-президентом К.М.Ситником. Потрібно було провести розмову про недоліки в збереженні заповідності степу. Знаючи, що директор тваринницького інституту, якому тоді був підпорядкований відділ, Федір Іванович Крутипорох — людина запальна, з чуттям протидії і зверхності, керівник групи степових дослідників Є.П.Ведєньков, щоб пригальмувати запал згаданого керівника, порадив при розмові вживати побільше специфічних ботанічних термінів, що й було зроблено. І розмова пішла у необхідному спрямуванні, бо, не знаючи термінології керівник інститут не міг протидіяти справедливим зауваженням.

Михайло КУРДЮК.
с. Тростянець,
Ічнянський район