Чи несуть небезпеку особи в чорних масках?

Як відомо, група озброєних людей в масках проникла до приміщення НАК «Нафтогаз України». При цьому вони нікому не представились - звідкіля і хто вони такі.
А ще перед тим люди в масках пограбували донецький банк.
Пам’ятається також, як відомого російського бізнесмена Максима Курочкіна теж вбивали люди в масках, які знаходились на даху одного з житлових будинків.
Чи є відмінність між цими подіями – не знаю, але їх поєднує те, що вони були в масках…

… При подібних вторгненнях-захватах, як це сталося в НАК «Нафтогаз України», охоронці об’єкта можуть вчинити дієвий спротив, і будуть, при цьому, праві. Саме тому відповідні інструкції для правоохоронців передбачають аби вони обов’язково представлялися. Але є й інші інструкції, якими і скористалися бійці спецпідрозділу «Альфа» при захваті «Нафтогазу України».
Вже кілька років ведеться дискусія, навіть у вищих ешелонах влади, про те, що треба заборонити подібні методи і дозволити лише у виняткових випадках, наприклад, при операціях щодо захвату транснаціональних кримінальних угруповань або при реалізації окремих оперативно-розшукових справ стосовно нейтралізації організованих злочинних формувань.
А якщо при захваті державних об’єктів фізичного спротиву не буде, як це сталося у вищенаведеному випадку?
Припустимо, що якесь бандитське угруповання або група невдоволених озброєних людей (наприклад, вояків) задумають здійснити в країні військовий переворот. Що найперше вони зроблять – так це вдадуться до подібних методів, за допомогою яких їм чудово пофортунить реалізувати свій план. Бо до того часу усі громадяни і охоронці державних установ теж, поступово звикнуть, на жаль, до таких нападів людей в масках. Ще не забулося рейдерство і банків, і обленерго, і водоканалів. Без сумніву, в державних установах охорона зажди буде діяти адекватно цій ситуації – поступатися вільним місцем для наступаючих. Недооцінювати таку небезпеку аж ніяк не можна.
Якщо діяти за такими методами, до яких вдаються спец структури, то завтра комусь в голову прийде «геніальна» ідея щодо захвату Верховної Ради, Кабінету міністрів, і це теж легко реалізується, бо і тут ніхто не чинитиме опору чорним людям в чорних масках. А може захват компанії «Нафтогаз України» був тільки репетицією? Дивно, але Президент України через свого представника по зв’язках із пресою назвав це маскове дійство «необхідними силовими кроками, до яких інколи треба вдаватися». Схоже, що глава держави хоче повернути (або набути) собі імідж сильного (силового) лідера. Та тепер такі дії залишаються лише дійством, і не більше – час втрачено… Чи не з тієї причини нині будь-який, навіть і розумний крок нашого Президента, в суспільстві розцінюється як незрозумілий, нерозумний, неприйнятний.

Застосування подібних методів не свідчить про сильну і міцну державу, навпаки – такі «замасковані» заходи, що перетворюються вже у системність, виходять за межі правового поля та державного контролю, не кажучи вже про те, у яке комічне і водночас трагічне становище потрапляє вкотре наша держава.
І взагалі – для чого тоді існують закони? Адже для кожної силової структури чітко розписані «правила» і функції, в межах яких вони повинні діяти. Такою справою, як нам повідали з екранів телебачення щодо «Нафтогазу України», СБУ не мала права займатися, бо до її компетенції такого роду питання ( і арешт одного з працівників митної служби теж) не відносяться. Для розслідувань подібних питань створені підрозділи в органах внутрішніх справ.
Таке враження, що наші державники перестали думати зовсім. І якщо вони не можуть навести лад поміж собою, то про яку стабільність в державі можна взагалі вести мову?
А комусь же все це вигідно. Може тим, хто буде вкотре волати про першість Юлії Тимошенко у порушенні «мирних» домовленостей між Президентом та Прем’єр-міністром?
Застосування силового прийому по відношенню «Нафтогазу України» вимальовують дещо дивні але об’єктивні чинники, які негативно впливають або можуть впливати на ситуацію в державі.
Відвойовувати "господарські" кошти силовими методами, як це зробив мільйонер з півтораміль’ярдним доларовим достатком Валерій Хорошковський – неприпустимо. Як тільки Прем’єр-міністр України звільнила цього посадовця з поста головного митника країни (не будемо вдаватися тут у тонкощі причин його відставки), Президент вже на другий день, аби був реальний механізм впливу на український уряд, своїм указом призначив цього мільярдера першим заступником Голови Служби безпеки України. Але ця силова структура є специфічним чинником в забезпеченні безпеки і цілісності держави. Призначення керівників цієї служби повинно відбуватися не з маху, як це було зроблено, а дуже виважено і «делікатно». Це ж бо СЛУЖБА БЕЗПЕКИ ДЕРЖАВИ! Тут не місце для мільйонерів, а тим більше – мільярдерів. Не дивно, що тепер Хорошковський, аби відомстити уряду, прямо заявив: «Я буду йти до кінця». Отже, для таких людей відсутні буд-які важелі стримувань і поміркованості. Це вдвічі небезпечно для вирішення питань глобального масштабу.
Методи, які застосовує сьогодні українська влада, використовуючи силові прийоми і інтереси однієї державної структури (СБУ) до іншої, теж державної («Нафтогазу України»), яскраво демонструє (показує приклад) нам - народу, як треба діяти. Такі демонстраційні силові варіанти у вигляді «маски-шоу» призводять до небезпеки. На жаль, цього не розуміють владники. І щоб не говорив сам Хорошковський про дотримання законності, застосування таких методів свідчить про найгрубіше порушення цієї законності його (а чи його?) структурою.

Сергій КОРДИК