Комуністи пропонують визнати Сталіна святим!

Це ніякий не жарт, а самісінька правда. Так, так: того самого Сталіна, котрий Джугашвілі, голова ЦК Міжрегіональної громадської організації «Комуністи Петербурга та Ленінградської області» Сергій Малинкович закликав Російську православну церкву визнати святим. Більше того: він переконаний, що канонізація постаті Сталіна невідворотна. Ідею не відкидають і церковники РПЦ. Так ігумен Євстафій, котрий служить у Срільні, що в передмісті Санкт-Петербурга, повісив у церкві ікону, на котрій зображений Йосип Сталін.
Чесно кажучи, читаючи такі новини, спочатку подумав, що в тих хлопців з півночі „шифер” остаточно поїхав. Втім, чим далі живу — все менше й менше дивуюся тому, що відбувається навкруги. Хіба то дивина, що найкривавішого диктатора ХХ сторіччя, який зруйнував найбільше храмів та фізично знищив понад 200 тисяч одних тільки священиків, хочуть зробити святим? А чому б ні? У російських підручниках з історії вже сьогодні можна прочитати приблизно такі слова: „...Народ, тяжело вздохнув, прощает Верховному главнокомандующему и вождю репрессии, коллективизацию, истребление кадров РККА, борьбу с космополитизмом и другие неизбежные ошибки и трагедии жестокого военного и революционного времени”. То чого ж нам робити великі очі з того, що „отця всіх народів” хочуть додати до лику „святих отців”? Тим більше, що на його боці є вагомий аргумент – він мертвий... Натомість у тій же Росії в Нижегородській області виявлена громада, котра обрала об’єктом свого поклоніння Володимира Путіна. Члени громади Пресвятої Богородиці „Воскрешающая Русь”, чия церква вже протягом шести років діє в селі Большая Єльня, хрестяться й цілують ікону живісінького серед живих Володимира Путіна й просять врятувати Расєю-матушку від апокаліпсису, що невпинно насувається. Голова громади матушка Фотинія (за паспортом Світлана Фролова) стверджує, що ікону Путіна (щоправда без німба на голові та крил за спиною) одного ранку знайшла на вівтарі. Оце таке...
Пам’ятаю, як прихильники „єдиної та неподільної Русі” в Чернігові під стінами Катерининської церкви розказували мені про „канонічність” російського православ’я. Тепер згадую слова молитви: „Господи, дай мені сили змінити те, що можу змінити, терпіння, щоб знести те, чого я не можу змінити, і мудрість, щоб відрізнити одне від другого”.
Це можна змінити!

Ігор ЛЕВЕНОК