Закон, як дишло (про ситуацію в закладах харчування у Чернігові)

Пам’ятаю, як у моєму селі колись жив дід Яків. Я часто спостерігав за тим, як він уміло і повільно загортав запашний тютюн у невеличкий і рівненький клаптик паперу – власноруч робив цигарки. І вже після першого димового вдиху відразу немов веселішав, і здавалось – сприймав навколишній світ інакше. Дід повільно затягувався, а димові кружальця спиральками піднімалися вгору й танули…
А інший дід Макар, із сусідньої вулиці, з величезною світло-сірою бородою брав із гарненької торбинки розсипчастий тютюн і легенько пресував у люльці. Потім запалював її, поважно й гордовито робив кілька затяжок і смакував отим тютюновим димком. Я увесь час не міг зрозуміти, як вона , ота люлька працює і яке задоволення дідусь отримує?

Якось мій товариш поцупив у свого батька пачку міцних цигарок «Біломор-канал» і запропонував мені покурити. Ми вдвох за дві години викурили майже цілу пачку… Самопочуття у мене після цього було жахливе, але цей невдалий перший «урок», можливо, сприяв тому, що й дотепер жодну цигарку не запалював. І цигаркового диму терпіти не можу.
Нещодавно випадково завітав зі знайомим до однієї їдальні, що неподалік «Мегацентру» в Чернігові. Начебто і два зали – для курців і для тих, хто не палиць. Але розділення умовне, бо перегородок катма, а диму у двох залах порівну. Згодом я провів такий собі невеличкий журналістський експеримент-дослідження, і хоча редакція, на жаль, не відшкодовує фінансові збитки після відвідування їдалень та кафе, результати виявилися цікавими. З більшості закладів харчування їх керівники дотримуються вимог Закону «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров'я населення».
Але ситуація в кафе «Картопляна хата» в центрі Чернігова вразила не на жарт. Тут навіть діти під час споживання їжі змушені постійно вдивлятися в сіро-світло димові кола, що випускають молоді дівчата та хлопці, які курять цигарки, поєднуючи куріння зі споживанням їжі.
Малесенький зал для пасивних курців розташований поруч із туалетом, до якого іноді і зайти не можна через явну антисанітарію.
А так звана велика зала розташована тут же – в одному приміщенні з «пунктом» роздачі їжі та касою. І ніщо не відділяє отих, хто смалить цигарки і тих, що не палять. А в черзі всі стоять поруч із курцями.
Ну й що з того, що велика зала обладнана вентиляцією, якщо тут є безліч грубих порушень. Наприклад, згідно із законодавчою нормою, відведене місце для тих, хто не палить, у такому кафе повинно складати не менше 50 відсотків площі, і тютюновий дим не повинен сягати інших приміщень. Тут усе навпаки.
Я подумав: то, може, «Картопляну хату» часто відвідують представники контролюючих органів, які самі захоплюються зміною черги у споживанні: їжа-цигарки-напої, їжа-цигарки-напої..?
А потім нарікаємо, що не виконуються укази Президента та закони держави. Виправлення ситуації у «Картопляній хаті» - привід для того, щоб такої думки не виникало…
Сергій КОРДИК