Наш спецкор йде на Камчатку!

Олександр Волощук, невтомний чернігівський мандрівник і журналіст (цього разу він представляє газети "Сіверщина", "Біла хата" та інтернет-видання "Високий Вал"), цього разу замахнувся дійти\доїхати автостопом до Камчатки. Зараз він уже в Красноярську. Подорож розпочалася з Кургану, від архієпископа УПЦ Київського патріархату Варуха, владики Єнісейського і Тобольського. Це той владика, що минулого літа приїжджав до Чернігова і привіз частку мощей святого Іоанна Тобольського, уродженця Ніжина. Як помста, владиці Варуху підпалили храм, де він служить.

Ось що пише Олександр Волощук:" З Новосибірська приїхав у Томськ, де мене зустрів Михайло Худобець - голова неофіційного чернігівського земляцтва Томська. Вихідців з Чернігівщини в Томську досить багато і чимало з них э досить відомими і поважаними людьми. Я познайомився і поспілкувався з професором Томського університету Едуардом Черняком, заступником декана факультету журналістики ТГУ Владиславом Губським, кандидатом медичних наук Наталією Просекиною, чемпіоном світу з пауерлифтингу Андріем Чесноковим (його дитячі и юнацькі роки пройшли в Ніжині), відомим лікарем Петром Байдалою. Також Михайло Худобець познайомив мене з Наталією Мороковою - жінкою, яка знайшла місце поховання батька колишнього президента Леоніда Кучми. Оглянув місто, цікаве насамперед своєю дерев’яною архітектурою, а в останній день перебування в Томську спілкувався з керівництвом і активом Центру української культури "Джерело". Томська украінська громада живе цікаво і насичено. а одним з найголовніших надбань вважаю українську школу (точніше, кілька класів в школі №16), яка діє з 1997 року. Цікаво, що українську мову і культуру вивчають не тільки діти, чиї батьки є українцями, а й діти інших національностей.

Під час перебування в Томську здійснив поїздку в місто Тайга Кемеровської області, де намагався знайти могилу матінки Стефанії - черниці Чернігівського монастиря, вивезеної в 1930 році до Сибіру (про неї розповів мені владика Варух). Могилу не знайшов, але у Тайзі познайомився з вчителем історії місцевої школи Мариною Глухих, чиє дитинство пройшло в Бахмачі.

19 липня залишив Томськ і 20-го увечері прибув у Красноярськ, де зупинився у Владислава Судакова - свого місцевого колеги по автостопу. Вийшло так, що у сусідньому будинку мешкає Богдан Барщевський - голова Красноярської національно-культурної автономії "Україна". Пан Богдан у 1950 р. був вивезений з батьками із Львівщини у Сибір, та й залишився тут. Він розповів про діяльність української громади Красноярська і краю. показав фотографії, розповів про музичні фестивалі, які проводяться за участю українських колективів. Запрошував залишитись на черговий фестиваль, що відбудеться 26-27 липня в селі Переяславка (засноване українцями ще у 19 столітті), але прийняти запрошення не зміг - час вимагає поспішати далі на схід.

Вчора відвідав заповідник "Красноярські стовби" (рай для альпиністів), сьогодні залишаю Красноярськ і йду далі - через Тайшет і Тулун до Братська. Відстань до Братська - близько 900 км, частина дороги - без асфальту. Планую дістатись Братська 24-25 липня.

Жарко (25-30 градусів), інколи бувають грози".

Щасливої дороги!