Журналісти «Сіверщини» перейшли кордон!

У Клюсах Щорського району попереджають: «Не відповідайте на дзвінки мобільного телефона! Бо тут — простір російських операторів». А на екрані мобільного висвічується: «Поздравляем вас на территории России!»

Агов, київстари та інші українські оператори! Де ви?

Я незаконно перейшов кордон із Росією. Пройшов по російській території метрів 30 і навіть приніс звідти контрабандну гілку звіробою...

Щорс здається таким тихим і мирним, з поплутаною містобудівною структурою, характерною для єврейських містечок, з величезним Лєніним у центрі, якого намагався звалити трактором місцевий житель, за що відсидів пару років (це вже в незалежній Україні!)... Бачте, навіть першу фразу про тихе містечко не вдалося виписати – його пристрасті набувають детективного виразу, наче по-кіношному.

Скажімо, як вам картина, коли вночі загорається новенька машина помічника прокурора району? Слідів – жодних! „Та якби можна було за щось зачепитися, то вже район перерили б для честі мундира”, — розводить руками прокурор району Юрій Шеремет. Теж цікавий чоловік – уже хоча б тим, що дружина його живе в Чернігові, а він три роки мотається туди-сюди.

У такому районі всі знають про всіх – і про кафе „Вітамінку”, де обідають прокурор і суддя (до речі, готують там смачно і недорого – самі перевірили), і про місце випивки заступника голови районної адміністрації, і про бізнес колишнього агітатора за СДПУ(о)... А про місцеву міліцію розказують просто легенди.
Як спирт стає водою

Піймала щорська міліція контрабандний спирт. Відвезли його до Чернігова, на аптечний склад. Чи то по дорозі, чи вже на самому складі спирт перетворився на ...воду. Розслідування доблесних пінкертонів, як ви розумієте, завершилося нічим. Міліція вважає, що спирт випили аптечники, а ті, природно, відхрещуються, бо спирт у них не був оформлений. Хто ж там уночі з ним що робив – ні сторож, ні міліція не бачили.
Сто грамів – за голос

Керівник штабу „Нашої України”, а нині в.о. голови районної адміністрації Любов Удод багато шуміла з приводу зафіксованого злочину: міліція на виборах наливала горілку за „правильне голосування”. Справа була порушена, ба, більше – підтверджена свідками. Але – зникла в надрах обласної прокуратури, як і справа про підкуп голів дільничних комісій у Коропському районі. Точніше, відписки були, але покарань — жодних.

„Сиротський хутор” –

так називають куток Щорса, де пишаються особняки місцевих „авторитетів”. На чому зроблені гроші? Ну, скажімо, якщо 18 пилорам у районі ріжуть удень і вночі, то гроші будуть. Тим паче, якщо вони ніяк не зареєстровані і податки не платять. Головне – належати до „правильної” партії. Підказка: це було до президентських виборів. Питання: чому ж нова влада не може доглянути закон? Зате, коли тепер керівник сільськогосподарського підприємства у Клюсах спробував налагодити невелику стрічкову пилораму, прокуратура попередила: незаконно. Правильно, він же не до тієї партії належить. А що в селі живого місця нема – хіба то клопіт правоохоронців?

Копійки за
металобрухт

Для розрахунку з Пенсійним фондом СВК „Клюсівський” навантажив машину металобрухту. За договором із чернігівським „Вторчерметом”. Тільки вона виїхала із села – міліціонери „заарештували”. Доки з керівником СВК Миколою Маленком валандалися у райвідділі міліції – машина поїхала. Підприємство отримало аж півтори тисячі гривень. Як ви здогадуєтесь, ніхто ні в Клюсах, ні в Щорсі металобрухту не зважував. Тепер здогадайтесь: кому пішли гроші, якщо там було мінімум чотири – п’ять тонн металобрухту, а його ціна менше гривні за кілограм не буває?

Негри в лазні у
„Шамана”

Прізвисько у місцевого жителя, але в Брянську посадили за контрабанду негрів не його. Тобто промисел наповнювання Європи чорною і жовтими расами процвітає. Кордону ж нема! Те, що перейшов я, важко назвати таким словом – похилений колючий дріт перегороджує тільки дорогу через річечку Жеведу, обходять її під загрозою впасти. Прикордонників нема, але наша сторона хоч поставила металевий вагончик, у якому буде обладнаний пропускний пункт. Росія ж визначати кордон уперто не хоче – для чого? Хай краще буде так, як є.

Голова Клюсівської сільради Ніна Качура каже про сусідів: «Наша юлица конєй на Юрковской стороні прив’язує». А це – вже Росія. І ще: «Пєтух в Раковцє запєв – клюсовци всталі». Взагалі ж Ніна Миколаївна говорить українською, має великий досвід керування прикордонним селом і про забур’янені поля каже: «У росіян – ще хуже».

Звісно, це її мало втішає. Як і те, що Клюсівська школа нараховує лише 29 учнів, а першокласник – один. Які перспективи має село? Розводять місцеві руками...

Що й не дивно – у Клюсах практично нема живого господарства: їх два рахуються, але якщо одне засіяло 5 гектарів гречки, а друге – 10 гектарів пшениці (і ту „кабан доєдає”), то про що говорити? Якщо громадський давній крем’яний млин раптом згорів „під грозу” і розслідування ніхто не здійснив, то про що мова?
„Тепер наші люди виживають самі – майже всі покупляли у Росії побутові млини, — каже сільський голова Клюсів Ніна Качура. – Три центнери на годину меле – куди більше?” А був би громадський – і до бюджету щось би капало.

...Цікаві порядки у Щорсі: коли суддя Волєвач слухав справу про несплату внесків до Пенсійного фонду керівником СВК „Клюсівський”, яке не працює, на суд приїхали 7 свідків. „Свідки не потрібні!” – їм сказали. „Добре, це я на посаді, а люди заплатили по 15 гривень, і їх ніхто слухати не став”, — не обурюється, а тільки махає рукою втомлено Ніна Качура. Люди втомилися від безвладдя і вже нікому не вірять. Живуть та й годі...

Приїжджали ж ми зі спеціальним кореспондентом Сергієм Кордиком за викликом прокурора району – він „уточнює” дані про знущання міліціонерів (стаття „Що хоче прокурор?”). Ми повідомили прізвище жертви – вже того ж дня йому принесли виклик до прокуратури. Принесли аж три міліціонери. Принесли міліціонери – скаржиться ж він теж ... на міліціонерів. Як ви думаєте: чоловік відмовиться від своїх свідчень? „А що, на нього тиснули?!” – чесно дивується прокурор району. Детектив триває.

Василь ЧЕПУРНИЙ.[r]