Дизайнер

Чернігівка Людмила ШУРИГА днями посіла перше місце у Всеукраїнському конкурсі дизайнерських ескізів одягу. Для нас ця звістка була вдвічі приємною, адже Людмила торік працювала у комп’ютерному центрі «Сіверщини».
І от уже я у затишній творчій майстерні, де працює Людмила. Смакую дивовижним трав’яним чаєм, яким вона мене пригощає, і розпитую, розпитую…
Що треба, аби стати дизайнером? Безперечно, талант. Оте дивовижне творче бачення, чуття прекрасного, яким володіють усі діти без винятку. Скільки себе па¬м’ятає, Людмила завжди щось малювала. У зошитах, в альбомах, просто на шматках паперу — не малювати було просто неможливо. Малювала, перемальо¬вувала і змальовувала все підряд, навіть подружок у дворі. Напевне, талант їй передався від батька-художника, чия творчість для неї у дитинстві була просто недосяжною. Сьогодні Людмила пригадує, яке потрясіння у неї, тоді п’ятикласниці, ви¬кликала батькова похвала: «О, та ти вже краще за мене малюєш!» Ну а мама, яка тоді працювала в дитсадку, часто-густо просила доньку намалювати то те, то інше для занять із дітьми.
Окрім малювання, вона ще й шила всім своїм лялькам самостійно придуманий одяг. Це було надзвичайно цікаво, і таке заняття ніколи не набридало. Не так давно знайшла вдома одну з ляльок і була навіть трохи вражена тим, що лялька вбрана так вишукано: костюм на ній із плетеними вставками — диво, а не костюм. «Невже я таке тоді могла створити?» — дивується Люда.
Ще школяркою вона закінчила курси крою та шиття. Потім було й інше навчання — в училищі, інституті, освоєння комп’ютерних технологій, заміжжя, наро¬дження доньки Аліси — все, як годиться. Але вигадувати й малювати ескізи одягу вона ніколи не полишала. Це для неї — як дихати.
Гортаючи альбоми з численними ескізами, не перестаю дивуватися сполученню стилів, фарб, несподіваних ліній крою. Ось альбом з десятками урочистих жіночих моделей. Думаю собі: свято святом, а от чи думала Людмила над повсякденним одягом? Не встигла запитати — переді мною лягла колекція ескізів справді повсякденного одягу: зручного, оригінального, вишуканого. Щоправда, шлях від ескізів до того моменту, коли це все можна буде вдягти, теж неблизький. Цікавлюсь, як відбувається на практиці: спочатку створюється модель, а вже потім йде пошук тканини, чи, навпаки, при погляді на тканину виникає образ моделі?
— Звісно, коли бачу гарну тканину, то модель в уяві може з’явитися майже одразу, — говорить молода дизайнерка. — Важче працювати, коли ескіз вже є на папері, а потрібні тканини доводиться шукати в різних магазинах, і це процес не одного дня.
Цікаво те, що Людмила створює не просто якусь одну річ, а цілісний стильний комплект одягу з усіма аксесуарами — від взуття й сумочки до кепки, шарфика тощо.
Сьогодні на Людмилі був вишуканий молодіжний комплект чорного кольору, прикрашений широким поясом з бісеру. До речі, цей пояс взагалі вартий окремої розповіді, бо він-то з бісеру, але Людмила виготовила його… методом ткацтва, використавши різний бісер та синтетичні нитки. Абсолютно дивовижна річ! Пояс доволі важкий, і зносу йому не буде. А носити його можна з яким завгодно одягом, навіть із джинсами, і кожного разу цей елемент виглядає інакше.
Додам, що за появою майже кожного ескізу уважно стежать допитливі оченята першокласниці Аліси, яка теж, як колись Людмила, малює, малює… А коли хоче краще, а не виходить, то нетерпляче просить маму: «Намалюй мені, у тебе ж краще ви¬йде!»
Сьогодні Людмила Шурига створює дизайнерську майстерню, де бажаючі водночас будуть опановувати різні стилі вишивки та крою. Можете зателефонувати: 620-585, 8(050)
999-34-15 (Світлана).