Собаки-слідопити та їхні господарі

Чернігівські кінологи при УМВС України в Чернігівській області брали участь у чемпіонаті МВС України з багатоборства, який проходив три дні в Херсоні. Спеціалісти зі своїми вірними чотириногими друзями долали смугу перешкод на відстані 200 м, метровий заввишки штахетник, штучні розвідні мости, розташовані над ямою, долали бігом «повітряну» відстань по колоді, повзли під сіткою. Віддавали різні команди собакам. Цікавою перевіркою собачих умінь було випробування практикою, коли серед шести осіб, що спеціально стояли на місці, необхідно було за запахом виділити саме того правопорушника, який «скоїв» злочин.
Відточували свою майстерність навчені собаки й у пошуку умовних убивць (за відстріляними гільзами).
Також фахівці-кінологи зі своїми вихованцями, в основному вівчарками, мали на півторакілометровій дистанції не тільки якомога швидше прийти до фінішу, а й поцілити з пістолета в спеціальні мішені. Собаки повинні були знаходитись якомога ближче до господарів. «Цю вправу нелегко виконувати, — сказав мені один із учасників змагань, інспектор кінологічної служби, молодший сержант міліції Олександр Остапець, (на фото зліва) — бо собаки переважно мають звичку боятися пострілів». І додав: «Але собаки чернігівської кінологічної служби абсолютно цього не бояться».
У загальному заліку змагань наші чернігівські професіонали зайняли почесне друге місце, херсонці – перше, в індивідуальному – третє та шосте. За свої старання професіонали із Чернігова отримали музичний центр та телевізор. От, правда, забув запитати про те, чи вручили щось собакам.
Коли я побував у кінологічній службі й поспілкувався зі спеціалістами, то переконався, що така професія конче необхідна.
Інспектор-кінолог, старший прапорщик міліції В’ячеслав Билюба уточнює:
— Є собаки патрульні, патрульно-пошукові, вартові. Є чотириногі професіонали з вузькою спеціалізацією — наприклад, треновані на пошук наркотиків, або собаки, навчені шукати вибухівку й зброю… Працювати із собаками – це зовсім не те, що показують телеглядачам у кінокартині «Мухтар». У реальному житті інакше. Треба володіти особливим терпінням, аби із собаки зробити справжнього професіонала. А тому мати справу з нашими чотириногими друзями — це щоденна копітка робота.
— Часто буває так: виїжджаємо на місце скоєння злочину, — розповідає далі В’ячеслав, — а в будинку вже стільки натоптали слідів, що жодна собака не збагне, який саме слід необхідно їй узяти… У селі Количівка, коли невідомі здійснили напад на таксиста і залишили авто, наша собачка протягом п’ятнадцяти кілометрів вела слід і нарешті привела до місця перебування осіб, котрі, як виявилося потім, скоїли цей злочин. Наші собачки даром хліба не їдять.
Про те, чим і як годують службових собак, я поцікавився у начальника кінологічного центру при УМВС України в Чернігівській області, підполковника міліції Анатолія Легеди (на фото справа):
— Останніми роками із забезпеченням тварин продуктами стало трохи краще, — роз’яснює він. Допомагає нам керівництво УМВС області, та й ми самі намагаємося самостійно налагоджувати контакти з різними закладами харчування, аби отримувати харчові залишки.
— Турбує те, що не завжди цивільні особи з розумінням ставляться до братів наших менших, — завважує Анатолій Миколайович. — Інколи працівники нашої установи вигулюють собак десь у парку, а люди роблять зауваження… Ми пояснюємо, що це службові собаки, які покликані оберігати ваш спокій, та все одно знаходяться такі, котрі не розуміють «собачої» проблеми.
До слова, Анатолій Легеда в кінологічній службі працює аж дев’ятнадцять років. І починав свою роботу з найнижчої посади – молодшого інспектора.

Для тих, хто бажає стати кінологом

З розмови з чернігівськими професіоналами – кінологами, молодшими інспекторами: старшим прапорщиком міліції В’ячеславом Билюбою, молодшим сержантом Олександром Остапцем.

- Щоб стати кінологом, чи треба любити собак?
- Обов‘язково. Адже спрямованість цієї професії – природа, а вона потребує бережливого ставлення до неї. Людина, яка вибирає цю професію, насамперед, повинна любити собак і найголовніше – розуміти їх.

- А кінологом важко працювати?
- Треба пам‘ятати, що професія кінолога пов‘язана з розмноженням, вирощуванням і вихованням собак різних порід. Водночас і важко, і ні, бо коли вже спробував, то, здається, іншої професії й не знайти. Ця робота (служба) поєднана зі спортом, а тому ці два критерії є чи не основними. Якщо людина цурається спорту, то й з собаками їй важко буде порозумітись. Та й треба ж зажди бути у фізичній формі… Кінологи є не лише в МВС, а й в армійських частинах, в митниці, в прикордонних службах…

- А чи треба мати якісь особливі риси характеру для професіонала - кінолога?

- Треба мати особливу витримку й терпіння, витривалість і наполегливість, вимогливість і спокійність, упевненість перш за все в собі і своєму вихованцеві… Не варто вибирати професію особам неврівноваженим, нетерплячим, непослідовним. Без цього добитися бодай найменших результатів щодо виховання звичок і навичок у тварин неможливо.

- А де готують кінологів?
- Сюди приходять люди з освітою, яку отримали у різних закладах, але потім, додатково, навчалися, як правило, на спеціальних курсах кінологів.
До відома
Ми з‘ясували, що безпосередньо здобути професію справжнього кінолога можна в Харківській державній зооветеринарній академії за адресою: 62341, селище Мала Данилівна, Дергачівський р-н, телефони: (05763) 5-74-23, 5-75-88, електронна пошта закладу: [email protected]. Вартість навчання, на жаль, платне і становить біля 2 –ох тисяч гривень.

Сергій КОРДИК. Фото автора.