Висновки з iсторiї КПРС

Цiлком зрозумiло незадоволення, що висловлюється у комунiстичних агiтках, внутрiшнiм становищем у країнi, зокрема злочинними законами, розшаруванням суспiльства за рiвнем доходiв, станом моралi.
Розберемося: хто заклав пiдвалини нашого сьогодення, приймаючи закони про приватизацiю, банки, страховi компанiї, трасти, бiржi, хто влаштовував
гiперiнфляцiю?
Звiсно, Верховна Рада, де була переважна бiльшiсть комунiстiв та соцiалiстiв. Завдяки цим безсовiсним законам i з'явилися "чеснi олiгархи", що використали компартійні, комсомольські гроші та наші заощадження в Ощадбанку.
Це вихованцi КПРС Кучма, Мороз та дрiбнiшi займали ключовi посади у державi. Завдяки цьому спромоглися захопити цiлi галузi: цукрову,
спиртову, зернову, нафто-вугiльну та таке iнше. Власне, заради цього вони i розвалили СРСР.
Не звинувачуйте у нашому безладi нацiонально-патрiотичнi сили. Бо вони, на превеликий жаль, нiякої сили не мають. Чорновiл, Лук'яненко, Хмара та iншi -- є героями-одинаками. Ніхто з них олігархом не став, не торгував Україною оптом та вроздріб.
КПРС зрадила власний народ 1917 року, коли за гроші супротивника у війні німецького Генштабу організовувала страйки на оборонних підприємствах, на транспорті. Ви виплачували за день страйку більше, ніж людина б заробила. Зривалися поставки на фронт зброї, набоїв, продуктів харчування. Через це гинули робітники та селяни. Але вас цікавила лише химерна ідея світової революції. Ваші гасла «мир і фабрики робітникам», «землю селянам», «мир» не були виконані.
Замість миру ви влаштували братовбивчу громадянську війну. Ви знищували церкву, влаштували голодомор, масові репресії, зробили багатьох зрадниками друзів та стукачами. Замість обіцяної свободи ви запровадили кріпацтво: робочий не міг звільнитися за власним бажанням, колгоспник — виїхати із села.
Із початком війни з Німеччиною військовики масово тікали по домівках, здавалися у полон, переходили на бік німців по всій лінії фронту. Бо ніхто не хотів за вас воювати. На відміну вояки з української дивізії СС «Галичина» не здавалися у полон, не тікали у першому бою із переважаючими силами ворога, що мав наказ за будь-яку ціну знищити дивізію. Так піхотна дивізія протистояла танкам, артилерії, авіації та обстріляній піхоті. Хлопцям достатньо 1,5 року радянської окупації, аби зрозуміти, хто ви є, не боялися йти на смертельний бій із вами. Коли був оголошений набір добровольців до дивізії СС «Галичина», то зголосилося 86 тисяч, але узяли лише 13 тисяч. Вони воювали не за Гітлера, а проти вас, використовуючи німецьку зброю та вишкіл. Тому всі як один відмовилися від відправки на західній фронт.
Повсюди німців зустрічали із хлібом та сіллю. Оце істинна оцінка вашої діяльності, любові до вас. У кожному селі в Україні стоїть обеліск загиблим під час війни. По датах загибелі видно, що одиниці гинули у 1941 р., десятки, сотні – під час звільнення. Це сталося із двох причин. Наступаючи, червоні командири гнали на німецькі мінні поля цивільне населення попереду військ. Брали юнаків до Червоної армії та, не переодягаючи, часто без зброї, без військового вишколу гнали на німців, аби визначити розташування вогневих точок.
Врешті народ-переможець отримав нові репресії, голодомор та злидні.
Ваш ідеологічний конфлікт із Китаєм дуже дорого коштував народу. Довжиною понад 10 тис.км будувалися доти, дзоти, казарми, аеродроми, склади, шляхи сполучень, виготовлялася зброя, утримувалися війська, люди в яких матеріальних благ не створюють. От де сільські дороги, клуби, житло, автівки, будинки відпочинку, таке інше.
Горе народу принесли ваша інтервенція до Афганістану, де воювали діти робітників та селян після двомісячного курсу молодого бійця. Отака ваша соціальна справедливість. Тоді як американці відправляють своїх вояків до зони бойових дій після піврічної підготовки, потім тільки після тримісячного проходження у тій місцевості караульної служби беруть участь у бойових діях.
Ви завдаєте шкоду, де тільки можна. Наприклад, ваша позиція із розпаювання. Якби не було вашої більшості у ВР, Закон було б ухвалено 16 років тому. Тоді ферми стояли, були повні тварин, була сільгосптехніка, майстерні, працювала інфраструктура підтримки сільського господарства. Люди були молодшими на 15 років та розвинули б сільгоспвиробництво на новий щабель, об’єднуючись у сільгосптовариства на власний розсуд на вимогу виробництва. Але ви вкупі із соціалістами загальмували справу до абсурдного закінчення: чорноземи покрилися бур’яном, м’ясо веземо з Індії. Тобто заради відстоювання ваших химерних ідей (колгоспи наприклад) ви ідете на відверту шкоду країні, людям. А може, все це вами спеціально заплановано, аби скупити за безцінь землю?
У 1913 році за свідченнями друга вашого ідола Леніна журналіста Джона Ріда, що похований на Красній площі у Москві, простий землекоп сам утримував родину із 7 осіб. У 1985 році працюючі чоловік та жінка удвох були у змозі утримувати в середньому по країні 1,5 дитини. От коли почалося вимирання України. Ваші розповіді про щасливе життя у СРСР -- просто байки. На 50-річчя жовтневого заколоту був штучно, за рахунок приховування товарів, створений комунізм на 2 дні. Коли у продажу було що завгодно за держцінами. 60-річчя відзначали значно скромніше. На 70-річчя, крім горілки та кільки в томаті, нічого не було. Не розповідайте ж нам про дешеву ковбасу, якої у вільному продажу не було десь від 1980 року. У крамницях коопспілки та на ринку вона коштувала у кілька разів дорожче. Пенсіонери не в змозі були її споживати. Та це на Україні. У сибірських містах Омськ, Томськ у гастрономах взагалі не було м’ясних відділів. У Тольятті, Самарі, як і скрізь по Росії, були рибні місяці, а не дні. Аби придбати немовляті і дитині молоко, треба займати чергу о 5-й ранку -- це в Московській області. Закінчилася ваша продовольча програма «Ковбасною революцією» у 1990 р. Це при тому, що усі ферми були повні худоби, птицефабрики — птиці. Куди все воно дівалося? Оце ваша соціальна справедливість.
Мовчіть про ваші досягнення – ніде щастя народу не оцінюється у кількості атомної вибухівки, ракет, підводних човнів на душу населення. Першу атомну бомбу та ракети у Росії зробили німецькі вчені на німецькому обладнанні.
Тому в усіх країнах вас усунули від влади, залишилися тільки Куба та Північна Корея. Китай добровільно, планомірно здає комуністичні позиції. Скільки кроків зробив назустріч капіталізму, стільки успіхів у виробництві має.
Після заборони КПРС ви хапнули партійні гроші та кинули напризволяще своїх рядових однопартійців. Німці, коли відчули близьку поразку у війні, створили організації для офіцерів та рядових для допомоги їм після війни. Ці організації діють до сьогодні.
До речі, можновладці, ваші вихованці, дозволили відновити Компартію не тому, що ви корисні країні, а для розколу лівого руху. З цією ж метою створена ПСПУ Вітренко. Ніхто із сьогоднішніх можновладців, ваших вихованців, членства у КПУ не відновив.
Підсумовуючи, можна сказати: керівництво КПРС не досягло жодної мети: військової, господарської, культурної, ідеологічної, політичної – тобто воно є бездарним. Як таким довіряти владу? Та як дати вам владу, то єдине, на що ви спроможні, – це розпочати громадянську війну та терор. Єдиний ваш аргумент – це куля.
Навряд чи ви підніметесь до мудрості клятого вами фашиста Франко, який після перемоги зробив усе можливе для примирення ворогуючих сторін.
Взагалі починати політичну діяльність вам слід із покаяння перед народом. Ви найбільше зацікавлені у проведенні «Нюрнберг-2».
Ви вперто не хочете помічати зрушення на краще, паростки нового, доброго. Подекуди фермери отримують урожаї збіжжя пшениці по 100 ц із га. Тоді як у СРСР за врожайність по 30 центнерів з гектара нагороджували званням «Герой соціалістичної праці». Звісно, зміна устрою держави непроста, присутні не тільки плюси. Так перехід до вашого соціалістичного устрою коштував мільйони людських жертв. Зараз, повертаючись до капіталізму, таких жахів не маємо. Соціальне забезпечення незрівнянно вище. Хоча, звісно, є постраждалі.
У мене немає ніякого бажання паплюжити минуле. Кравчук висловився правильно: той, хто не сумує за минулим, той не має серця; той, хто хоче у минуле, той не має розуму. Минуле треба знати та осмислити, аби вдруге не наступати на граблі.

Олег ШАРАПОВ, член УНП.
м.Чернігів.