Геть нелюда з українських вулиць та площ!

Браття -- Українці! Мешканці Чернігівської області. Хочу звернутися до Вас з закликом: замисліться, збагніть, усвідомте. Хто ” прикрашає” площі міст і містечок Чернігівщини і не тільки? Сумно,огидно,але прикрашає-нелюд.Нелюд ,який зорганізував голодомор 1921-1923 років,один з трьох голодоморів ,які винищили мільйони невинних душ.В нас на слуху голодомор 1933 року.Але мабуть мало мешканців Чернігівщини,усвідомлює і знає,що кат імя якого В.І Ульянов-Ленін,своєю кривавою рукою і продподатком позбавив життя мільйони людей,зорганізувавши голодомор 1921-1923 років.Нелюд, на совісті якого загибель мільйонів українців.
Всі імперії Московії,з особливою люттю і жорстокістю ,карали українську націю за бажання і право мати незалежну і самостійну державу.Робили це ,знищуючи цвіт нації,знищуючи село,яке завжди було колискою української нації і її етнокультурним потенціалом.
Повернімось до історії.1921 рік- це рік завершення,чергової спроби українців здобути незалежність.Спроба була жорстоко подавлена більшовиками,коли вони в лютому 1918 року вдерлися в Київ ,знищивши на своєму шляху юних героїв Крут,які власне і боронили Київ від більшовицької навали(під проводом бандита-Муравйова).Тим самим, була знищена Українська Народна Республіка,проголошена 22 січня 1918 року.А в 1919 році Польщею була окупована і знищена Західно-Українська Народна Республіка(ЗУНР),яка була проголошена 1 листопада 1918 року.
Таким чином,після столітніх борінь на початку 20 ст.,у 1920 році Україна й надалі залишилася поневоленою своїми сусідами-ворогами.Що й закріплював Ризький договір 18 березня 1921 року між Польщею і Радянською Росією.Наслідком цього поділу став голодомор,який мав на меті винищити і зламати український дух.На шляху до мети здобуття незалежності, і знову,як і в 1708році,Петро 1, за зраду Іваном Мазепою Московії(руками свого посіпаки Меншикова ),знищив,з усією притаманною нашим ворогам жорстокістю,гетьманську столицю І.Мазепи-Батурин.І після цього,оскаженілий Петро 1,і надалі продовжував жорстоко розправлятися з українським народом.
Тому,коли кожен з Вас проходить повз ката - Леніна,повинен усвідомлювати,що він виконує роль опудала на городі,тобто нагадує нам (або принаймні повинен нагадувати нам),що насправді Україна не звільнилася від рабських пут. Доки вожді ,кривавого більшовизму ,будуть стояти на площах-це буде глум над українцями і пам’яттю за мільйонами українців,які були винищені або поклали свої життя на алтар незалежності нашої неньки-України.
Ця жорстока тварина,глузує і говорить нам проте,що ми досі є рабами на власній землі.Замисліться на хвилинку:якщо ваша дитина,онук або онучка спитають вас ненароком :мама,тато,бабо,дідо,а хто це?Тоді у вас буде два варіанта відповіді:1.Сказати правду;2.сказати не правду,але і в першому і в другому варіанті-це буде відповідь раба.В першому- раба ,який визнає вбивцю своїх пращурів, але цей вбивця чомусь “прикрашає” ваше місто чи містечко.Виходить якийсь мазохізм по-відношення до себе.А,що подумає дитина,як вона сприйме цю правду,яке складеться в неї враження про погане і хороше,про вбивство і безкарність,у вигляді монумента.В другому варіанті,кажучи не правду дитині,ви визнаєте гірку правду,сором і слабкість від того,що дійсно вбивця “прикрашає” ваше місто і як можна говорити це дитині.А,отже,знову слабкість,яка є ознакою раба.Можна звичайно сказати,що цей дядько дуже любив дітей.Але це буде брехнею,а ,отже,знову слабкість.Мало того-все тайне стає рано чи пізно явним.І колись дитина про це довідається і в неї,знову,виникнуть безліч запитань:чому він стояв і чому не сказали правду.І так замкнуте коло.Але і дивною є й інша річ,що багато людей скаже:він нам не заваджає,або це неначасі.І знову для людей-важливі соціальні обіцянки-цяцянки,гонитва за шмат гнилої ковбаси-жолудкові інтереси.Які на протязі шістнадцяти років,й досі,залишаються лише популізмом.Суспільство в наслідок глибокої деморалізаційної і деградаційної криз, залишається зорентованим на споживацько-інстинктивні інтереси.Але це тема-для іншої статті.Основним є те,що нація,яка немає чести- нематиме хліба!
Ми повинні відновити свою честь,честь своєї нації. І доки В.І Ульянов-Ленін і інші кати ,яким встановлені або встановлюються монументи,будуть “прикрашати” наші міста,містечка і селища.Доки наша багатостраждальна земля,пропитана ріками української крові,яка лилась за прагнення свободи і самостійності,буде тримати на своїх плечах катів - землі української.Доти ми не будемо мати спокою.Доки земля,як живий організм,буде ревіти від болю,а наше коріння не буде отримувати від неї живлення,як його отримує дерево,живлення тої необхідної вологи,для нації,як біологічного організма.Доти ми будемо потерпати від спраги і шукати криниць,які пересохли ,від того,що наша земля хвора і не може, поки що ,одужати від гарячки,яку постійно підтримує п’ята колонна Москви,в особі малоросько-хохляцько-більшовицьких антиукраїнських сил.
Саме важче те,що війна,яка перебудувалася з збройної в інформаційну ,ведеться на нашій території,сіючи зерно розбрату.Тому ,саме слово стало нашою зброєю проти ворогів,які загарбали наш інформаційний простір,перетворюючи нас в аморфну масу,бездумних і байдужих спостерігачів,а не господарів у власній хаті.Тому, благаю Вас не бути байдужими,бездумними і слабодухими.Будьте господарями на власній землі!Будьте щасливі і думаючи ,в національно і соціально справедливому суспільстві.Любіть один одного,поважайте один-одного.Бачте в особі один-одного - побратимів.Слава Україні!
Бо плач не дав свободи ще нікому,а хто борець,той здобуває світ!
Андрій ЖУРОВ,
місто Прилуки