Стічна канава на ім’я Стрижень

— Проїжджаючи днями через «семінарський» міст, я відчув запах якоїсь хімії, — розповідає священик храму св.мчч Михаїла і Федора о.Ілля Бідняк. — Зійшовши з велосипеда, побачив, що вода Стрижня аж кипить рибою, яка намагалася «хапнути» повітря. Причому риба була різноманітна: від мальків до рибин 15 – 20 см завдовжки.
На жаль, такі історії вже стали звичними. Ми звикли, що в Стрижні – «стічній канаві» Чернігова — періодично гине риба, сюди зливаються нечистоти, тут «гниє» вода. Що ж трапилось цього разу? Запитаємо науковців.
«Риба «причманіла», тому що порушився кисневий обмін при відсутності аерації. Йде процес гниття рослинних решток, сміття. Люди все, що їм непотрібно, викидають у Стрижень. І доки це не припиниться, доки люди не стануть екологічно свідомими, доти це триватиме. Правда, я за 8 років роботи бачу, що наш народ лише деградує», — прокоментував ситуацію Володимир ШУЛЬГА, начальник водних ресурсів Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Чернігівській області.
«Можливо, був викид якоїсь хімії», — коментує провідний еколог Юрій КАРПЕНКО. Він також вважає, що гниття рослинних решток теж частково впливає на ситуацію.
Сучасний стан Стрижня
На запитання щодо перспективи оздоровлення річки відповідає начальник відділу державної екологічної експертизи Держуправління охорони навколишнього природного середовища в Чернігівській області І.ХОМЕНКО:
— І екологів, і мешканців міста давно турбує стан річки, яка протікає по центральній частині м.Чернігова. Техногенне навантаження на річку постійно збільшується. Ми проаналізували причини незадовільного стану річки. Визнано, що найбільш небезпечним чинником у забрудненні Стрижня є скиди неочищених дощових вод з території міста, різноманітне сміття, яке люди викидають у яри і в Стрижень, втрати в мережах господарсько-побутової каналізації. Найбільше антропогенне навантаження припадає на ділянку русла Стрижня від Чорториївського яру до вул.Коцюбинського.
Розробленою проектною документацією передбачається виконання робіт, які значною мірою поліпшать водообмін та проточність у водоймі. Зокрема передбачено:
— реконструкцію русла р.Стрижень за межами затоплених водосховищами ділянок. Водосховище з греблею в створі вул.Київська передбачається ліквідувати. Розміри русла від вул.Гетьмана Полуботка до вул.Бойової планується привести до оптимальних і влаштувати лощину в прирусловій частині;
— реконструкцію водоскидів на трьох водосховищах та проведення меліоративних робіт по ложу водосховищ;
— поновлення роботи насосної станції та трубопроводу довжиною 4,98 км для подачі води із р.Десна в р.Стрижень вище забудованої території міста.
Крім того, планується:
— системний розвиток мережі зливної каналізації (27 км) для відведення дощових вод з площі 404 га. Умовно чисті води будуть скидатися в р.Стрижень, а забруднені – відводитися на очисні споруди магістральним каналізаційним колектором, довжиною більше 6 км;
— будівництво очисних споруд дощових вод на площі 7 га в заплаві р.Десна на захід від шосе Чернігів – Київ у район вул.Тихої.
Для обмеження господарської діяльності будуть встановлені водоохоронні зони та прибережні захисні смуги вздовж річки та водосховищ.
Як бачимо, заплановано виконати великий обсяг робіт, які потребують значних інвестицій – 80,299 млн грн.
На жаль, розробники проектної документації не представили експертам альтернативного варіанту. У техніко-економічному обґрунтуванні мають бути розглянуті економічні та екологічні аспекти двох шляхів вирішення проблеми. Це – по-перше.
По-друге, не можна допустити зволікання з будівництвом очисних споруд та мережі дощової каналізації. Окрім того, реалізація проекту пов’язана зі знесенням зелених насаджень (більше чотирьох тисяч дерев) та певної кількості будівель – це також спонукає до пошуку альтернативного варіанту.
Запрошуємо небайдужих громадян висловити свою думку.
Як людина вплинула на річку
Олександр УCOB, викладач біології ЧДПУ ім.Т.Шевченка, розповідає:
– Стрижень є правобережною притокою р.Десна, довжина річки складає 32 км, а витікає вона біля с.Великі Осняки Ріпкинського району Чернігівської області. Річка має насичену історію: русло та береги багаторазово змінювали, особливо значних змін річка зазнала в нижній течії. У літературних джерелах кінця ХVІІІ ст. знаходимо дані про чистоту води р.Стрижень і придатність її до вживання: «Вода в річці Десна і річці Стрижень для вживання жителями здорова…». У ХVІІІ ст. гирло Стрижня омивало старе місто зі сходу, круто повертало на захід, направляючись до «московської слобідки». Звідси річка круто повертала на північ у бік Єлецького монастиря і тут розділялась на декілька рукавів, далі в низині направлялась до урочища Святе, біля якого з’єднувалася з Десною приблизно в тому місці, де зараз міст через Десну. Свідком старого русла Стрижня є озеро Млиновище.
На початку ХІХ ст. покладено будівництво потужної земляної дамби на Лісковицькій заплаві, яка перетинала гирло Стрижня. По ній 1863 р. пройшов тракт «Санкт-Петербург – Київ». У зв’язку з цим русло Стрижня, який мав основне гирло при впаданні в р.Десну неподалік від с.Жавинка, відвели в Десну в межах міста. При цьому його довжина скоротилася більше ніж на 3 версти. Свідком цієї трансформації старого русла слід вважати вулицю Старостриженську.
Витоки Стрижень мав біля с.Сибереж Ріпкинського району Чернігівської області, де знаходився каскад з 5 озер, були джерела, ліс. Але вже 1754 року відзначали зменшення повноводості та швидкості течії річки. Однією з причин цього, можливо, було вирубування лісів та засипання болотистого русла у верхів’ях та середній течії.
У ХХ ст. старе русло Стрижня на Лісковицькій заплаві, по якому ще йшла вода завдяки підземним джерелам у районі озера Млиновище, пересипали ще двома дамбами. Одну з них спорудили в 1928 р. при прокладанні через заплаву залізничної гілки «Чернігів – Ніжин». Другу – в 1964 р., коли влаштували додатковий виїзд для автотранспорта з міста на Київське шосе через вул.Лісковицьку. На початку ХХ ст. проводилась меліорація у верхів’ях річки, озера, з яких витікав Стрижень, відрізали від основного русла, ліс вирубали.
Крім змін русла, ріка зазнає забруднення, основними джерелами якого в 50 – 60-их роках стають викиди у нижній течії численних комунальних підприємств міста, місцевої промисловості та міської каналізації. Так близько 100 м куб. за добу висококонцентрованих стічних вод, що містили органічні речовини, барвники, вапно, сірчасті сполуки, сполуки хрому тощо після відстоювання та хлорування потрапляли до р.Стрижень.
Водночас Стрижень вище Чернігова – неглибока чиста річка з повільною течією, на берегах якої знаходиться нерестово-вирощувальне рибне господарство. Гідрохімічний режим її протягом усього року сприятливий для розвитку водних організмів. Розвивається досить різноманітна фауна заростей, береги заросли лепешняком великим, донне населення також досить різноманітне.
З 1986 р. починається самовільне захоплення в заплаві ділянок під городи, знищення дерев, чагарникових насаджень, зведення у санітарно-захисній зоні споруд та будинків. З метою розширення городів відбувається засипання річки піском та ґрунтом.
У 1988 р. були знайдені могильники худоби, які знаходились у жахливому антисанітарному стані та розташовувались у верхів’ях р.Стрижень (Ріпкинський район – колгосп «Перемога», Чернігівський район – колгосп ім.Жданова) та порушували режим її санітарно-захисної зони.
Основними джерелами забруднення Стрижня на сучасному етапі є скидання зливних вод з урбанізованих територій, площинний змив з сільськогосподарських угідь, розорювання та ведення сільськогосподарських робіт у заплаві річки, інтенсивне забруднення річки побутовим сміттям та систематичні порушення вимог щодо прибережної захисної смуги.
Можна прогнозувати погіршення стану ріки й деградацію компонентів річкової екосистеми, особливо в межах Чернігова.

Сторінку підготував Олександр ЯСЕНЧУК.