Невідома Росія

Московська газета "Арґументи і факти" з ліберального видання, яка дбала про свою "таблоїдну" славу, остаточно перетворилася на рупор кремлівської пропаганди. Про це свідчить "короткий курс" нових відкрить московських істориків, поданих газетою. Суперодіозний винахід - "1000-ліття єднання мордовського народу з народами Великоросії", себто "России". Лише 20 років тому святкували 500-річчя "єднання". Але ніхто не червоніє - тепер є "высочайший" запит на "глибші дати".

"Цього року відзначається 1000-ліття єднання мордовського народу з народами Великоросії. Цікаво, які історичні відомості говорять про цю подію, питав В.Смірнов з Москви». Газета «АИФ» дала наступну відповідь:
ПІДСТАВОЮ для дати 1000-ліття єднання мордви з Руссю стали письмові та археологічні дані про входження мордовських племен в орбіту впливу Русі в X столітті. Саме у цей період походи князя Святослава (964-966 рр.) призвели до звільнення мордовських земель з-під влади Хазарського Каганату та змінили геополітичну ситуацію в Східній Європі. На думку директора Інституту федерало-російської історії РАН А. Н. Сахарова, проходячи через дану територію, Святослав організував управління в регіоні на основі договору з місцевим населенням.
Про зміну ситуації свідчать і численні археологічні матеріали. З мордовського Кельґіниіського могильника походять металеві підвіски з княжим знаком Вишеслава Володимировича старшого сина Володимира Святославовича. Подібні підвіски видавалися посадовим особам, що діяли від імени тих князів, чиї знаки зображалися на підвісках. Їх знахідка свідчить про присутність представників великоруської княжої адміністрації на мордовських землях на рубежі X - XI ст.
Характеризуючи епоху найвищого розквіту Давньоруської держави (ті ж X - XI ст.), автор «Повісті временних літ» згадує мордву серед народів, які платили дань Русі, йому вторить автор «Слова про погибель Руської землі». Причому дається чітка хронологічна прив'язка існування мордовського народу у складі Русі - час князівства Володимира Мономаха, Юрія Далґарукого і Всеволода Велике Гніздо. (А Москви і не було —Д.Т.).
Все це й дозволило науковій громадськості Мордовії виступити з ініціативою святкування 1000-річного ювілею. Учені Інституту російської історії РАН підтримали запропоновану аргументацію, що дозволило перейти до реальних дій із проведення свята (підкреслено мною — Д.Т.).
«Арґумєнти і факти» № 30, 2006 р.

Я пропоную мислячому читачеві уважно прочитати відповідь В.Смірнову. Довідка дана недбало, мимоходом і без підпису, бо авторові стало соромно за дикі марення. Або ця «історична» праця - колективна?
Спробуємо спокійно розібратися разом, читачу. І ось що ми дізнаємося. Виявляється, з’явився розритий (у якому році?) мордовський Кельґінінський могильник. У якому районі він знаходиться і хто там похоронений – це не так важливо.
Зрозуміло, що якщо могильник «мордовський», то в нього укладуть кого хочеш. Хто навіки уклав «представників російської княжої адміністрації» (добре ще, що не департаменту) в братську могилу, теж не так вже важливо. Важливе те, що княжий знак виявлений вчасно і в якраз до зазначеного 1000-ліття.

Повернемося на початок опусу. Русь тоді називалася Київською, Москви просто не було – там жили мєряни і про яку «орбіту впливу» на лісових жителів ерзян йде мова? А ось під владу Каганату потрапила лише незначна частина південних мокшан в лісостеповій зоні. І чи не з цієї причини більшість мокшан стали чорноволосими і кароокими? Ось вони з-під «вогню» хазара і потрапили в руське «полум'я». Руські князі вели нескінченні міжусобні війни. В результаті однієї з сутичок могло і з'явитися Кельгининське поховання.
Кожна грамотна людина розуміє, що слово «договір» означає добровільну угоду сторін. Зрозуміло, що подібного документа в природі не існувало та твердження анонімного автора про те, що Святослав «організував управління в регіоні (!) на основі договору з місцевим населенням», є примітивною вигадкою.
Далі згадується «мордва», що платила дань Русі. Але це хіба ознака «1000-ліття входження мордви в Русь»?! «Завоювання» - куди ще не йшло, але тільки не «входження». Сьогодні платили, а завтра збиральнику дані голову відрубали «на основі договору». У 1006 році відбулося «братання», а 100 років опісля ерзяни наголову розбили військо своїх «братанів». Як це розуміти? Ось вам ще один варіант укладення в могилу влади з бляхою. Через презирство до загарбника не зняли з його грудей княжий знак.
А якщо це просто хазари влаштували засідку і грохнули княжого посланця, захопивши його здобич? Пропоную читачеві самому обмислити інші варіанти. Їх набереться достатньо.
За останніх 15 років в Росії вийшло стільки підручників з історії від різних авторів, що дозволило після краху СРСР вільно трактувати історію на догоду новим господарям російських банків, надр, промисловості та інших ресурсів.
Я сам викладав історію за радянських часів в середній школі і коли декілька років опісля заглянув в підручник історії Росії, то був буквально в шоці від псевдоісторичних вигадок. Лише одного разу справді зрадів, прочитавши в підручнику для 9 класу аж два рядки про велику дочку ерзянського народу Альону Арзамаську і про країну ерзян на чолі з Пургазом. Мокшанські землі Пуреша взагалі ніяк не названі, як не названі й самі народи своїми іменами.

І ось на тлі великої кількості псевдоісторичних вигадок і плутанини «наукова громадськість» (доморосла професура) Мордовії виступила з ініціативою святкування 1000-літнього ювілею(!)». Я не цитуватиму «запропоновану аргументацію». Повний текст анонімної «аргументації» перед твоїми очима, вдумливий читачу. Повинен попередити, що інтерпретація «відкриттів» мордовських і російських істориків може шкідливо відбитися на психіці розсудливої людини.
Виникає вічне питання: а що далі? А якщо раптом виявляться нещасливі «підвіски» в чуваських, марійських, татарських і т.д. могильниках? Адже навряд чи їх наукова громадськість виступить з ініціативою подібного святкування. Адже всі корінні народи якоюсь мірою знають свою історію і не у всіх знайдуться продажні історики... У Мордовії ж 20 років тому помпезно відзначили мокшанське «500-ліття добровільного входження мордви в Русь». І ось вона знову гуляти хоче, виклопотавши на це благословення Кремля.
Ось «добровільне входження» варягів і печенігів в Русь всі називають набігами. А походи руських князів в Ерзянь Мастор перетворилися на «добровільне входження мордви». І виходить, що липове «500-ліття» змінилося всього за 20 років (!) зовсім дубовим «1000-літтям». Ребус і годі. Як могли увійти повторно, не виходячи з «1000-ліття»?
Зверни увагу, читачу, на те, скільки народів платили дань Русі, але ніхто не заїкається про святкування «1000-ліття». Тільки для «мордви» чужоземна дань, хомут на шиї стали причиною свята через 1000 років.

Тут соромитися треба було, а не співати і танцювати під чужу дудку.
Дріґань Толай, Самара йонкс «Ерзянь Раськень Вальма»

P.S. Відтак у ревнителя Московії записали навіть чубатого киянина Святослава. Він, на жаль, не був посвячений у "географические новости" путінських істориків. Але цей "історичний" жарт, розкручуваний Москвою, може обернутися й проти українців: раптом зміниться кон'юнкутра і Святослава запишуть в "хохли"? Тоді не за єднання, а окупацію мордви українців можуть потянуть до Гааззького суду. Наприклад. Ну, а поки що - насолоджуймося казками мордовських істориків.
Сайт ugraina.org