Війна за «корочки»

Керівний працівник Корюківської газети «Маяк» І.Гаєва вважає себе журналістом, щонайменше, обласного масштабу, хоча ні за освітою, ні за дилетантським рівнем власноручних публікацій до цієї шанованої когорти зарахувати її неможливо.
А якщо дуже хочеться? Хочеться, щоб про тебе чули і не через багато років, коли прийде визнання (а якщо те визнання не прийде?), хочеться слави і великої і сьогодні.
Так гарно і солодко бачити в газет свою статтю і своє прізвище під нею, і писала б про все на світі за принципом: що почула, про те і співаю.
Ірина Гайова так і пише – сама пише, сама до друку підписує, сама себе читає, мало місця в рідній газеті – дає інтерн’ю до інших – знай наших! Одного разу навіть в обласну газету дала. Не подумайте, що вирішила пояснити, чому в Корюківській газеті «Маяк» під виступом і підписом одного районного депутата фотографія зовсім іншого депутата, чому описує події у Верховній Раді України та звинувачує депутатів у прогулах, ніколи не бувши в залі засідань Ради; при цьому звертається до депутатського корпусу з жаргонними виразами на кшталт «Бум получку отримувати чи не бум?»