Комуністи оббріхують ініціативу бютівців

Поговоримо про брехню
Під час моїх зустрічей з виборцями часом доводиться чути: «Та всі вони ці партії однакові – кожен бреше і хоче обмазати брудом іншого, щоб сісти ближче до пирога!»…
Про актуальність теми брехні свідчать також і деякі публікації, яких останнім часом з’являється щоразу більше.
На початку хочу зробити два суттєвих зауваження до наведеного вище (і, на жаль, досить типового) висловлювання.
По-перше, наша партія «Батьківщина» і БЮТ, який створено на її основі, нікого і ніколи брудом не обмазували й ніколи не брехали, так що відносити нас до отих всіх брехунів і обмазувачів було б несправедливо.

По-друге, саме ті, котрі нині вже сидять біля загальнонародного «пирога» і ділять його у своїх інтересах (про що народ нічого не знає, а лише може здогадуватися), найбільше вимазують брудом своїх опонентів, які ніякого відношення до «пирога» не мають.

І перше, і друге – це цілком очевидні речі. Але чому, все таки, люди вірять не у правду, а у брехню? Особисто я ніяк не можу звикнути до цього й мене завжди дивує досить поширений феномен: чим невірогідніша, абсурдніша й брехливіша брехня, тим легше(!) люди в неї вірять.

Абсурдність ситуації посилюється тим, що цей феномен не новий і не доктор Геббельс був його автором.

Вивченню цього феноменального явища багато уваги приділив геніальний Карл Густав Юнг (1875–1961), який, серед іншого, зробив значний внесок у наукове розуміння колективного змісту психіки, а отже й феномену довіри до брехні.

Одним із головних чинників у структурі цього феномену є не «якість» брехні, як такої, а персональні властивості людей, котрі в цю брехню вірять. Тобто головною причиною довіри до брехні є зовсім не те, наскільки брехня є досконало вигаданою, правдоподібною і привабливою, а те, наскільки схильними до брехні є особи, котрі сприймають брехню від інших.

Отже, брехня з більшою довірою сприймається людьми брехливими. Брехлива інформація є засобом задоволення їх попиту на брехню, вона їх наповнює. Вони нею живляться, вони заряджаються негативною енергією брехні, як заряджаються акумулятори і, як акумулятори, брехню нагромаджують і потім нею «запалюють» інших.

Щоправда, у наш час за брехню можна отримати ухвалу суду з вимогою компенсувати моральну і матеріальну шкоду, завдану брехнею. Тому автори брехливих відомостей, як правило, уникають називати джерела інформації, конкретні прізвища, адреси, показники, цифри і розмірності, які б надали читачам і слухачам можливість перевірити інформацію.

Замість параметрів, що ними мають чітко означуватись факти, автори брехливої інформації (які часом ховаються під вигаданими прізвищами, а нерідко й зовсім анонімні) застосовують слова з лексикону невизначеностей, як от: «певні особи», «деякі керівники» (замість назвати посади, імена і прізвища), «деякі читачі» (замість зазначення авторів та їх адрес), «певні політичні сили» (замість назви партії чи блоку), «начебто» (а це що таке – правда чи брехня?), «в окремих районах» (це де?), «подейкують, що…» (де, коли, а головне – хто?) і т.д. і т.п.

Але шедевром подібної «інформації» в пресі є вираз «ходять чутки, що…». Тобто той друкований, електронний чи інший орган, який вміщує таку, з дозволу сказати, «інформацію», заздалегідь не береться відповідати за її достовірність.

Не береться відповідати, але вміщує. Для чого? Для того, щоб кинути тінь на правдиву людину або людей, котрі відстоюють правду, щоб посіяти сумнів – мовляв «диму без вогню не буває» – щоб збити людей з пантелику і заплутати їх брехнею.

Як приклад подібної – з дозволу сказати – «журналістики» можна навести таке собі «повідомлення», опубліковане без зазначення автора газетою «Маяк» Корюківського району на Чернігівщині в № 32 від 11 серпня 2007 року під заголовком «Скромністю комуністів скористалися «бютівці»?»

Процитую деякі фрагменти цього опусу:

«Четвертого серпня «Маяк» опублікував оголошення, що група висококваліфікованих медиків з обласного центру проводить обстеження сільського населення (вказані конкретні дати і населені пункти) і цією акцією під назвою «Здоров’я нації» начебто опікується БЮТ в Чернігівській області (тут і далі виділення моє – В.К.).

А у понеділок зранку редакцію вже «атакували» розгнівані комуністи. Керівник райорганізації КПУ М. П. Ющенко телефоном повідомив, що «бютівці» ніякого відношення до впровадження програми «Здоров’я нації» не мають (…) Зі слів секретаря Корюківського райкому КПУ А. М. Хоменка, Компартія декілька місяців тому порушила клопотання перед міністром охорони здоров’я (…) щодо необхідності проведення такого обстеження (…) А тут таке нахабство!

Ходять також чутки, розповів А. М. Хоменко, що в окремих районах лікарі, котрі беруть участь у обстеженні і є прихильниками БЮТ, прямо заявляють населенню: не проголосуєте за нашу політичну силу – виставимо рахунок за послуги (…)

До речі, деяких керівників освітянських закладів начебто теж поставили перед вибором: станете прихильниками НАШОЇ політичної сили – ваші учні отримають безкоштовно зошити і щоденники. Тож і розмірковують тепер бідні директори бідних шкіл (…).»

Як відомо, комуністи ніколи не відзначалися чітким і правдивим викладом фактів та осіб. А тому й цього разу накрутили мішок вов… – ні, не вовни, а брехні й брудних натяків.

Здавалося б, треба радіти, що конкретні офіційні особи (а не якісь там «начебто БЮТ»), цілком офіційно оголосили в газетах Чернігівщини про медичне обстеження населення. Оголосили дати, населені пункти і, організувавши комплексну бригаду лікарів різних спеціальностей з відповідною апаратурою на спецавтобусі, згідно із чітко спланованим маршрутом почали методично, село за селом, надавати медичні послуги, з відома і за підтримки місцевого медичного персоналу фельдшерсько–акушерських пунктів.

Цю благодійну акцію під назвою «Здоров’я нації» БЮТ проводить цілком відкрито, прозоро, безкоштовно, без жодних претензій на якісь політичні чи інші дивіденди. Свої акції БЮТ організовує і проводить завжди відкрито, не беручи до уваги чиїсь клопотання, які його не стосуються, в тому числі й такі, що їх «порушила Компартія декілька місяців тому перед міністром охорони здоров’я щодо необхідності проведення».

Ну й «порушуйте» собі на здоров’я «перед міністром охорони здоров’я» – хто вам заважає «порушувати»?

БЮТ взагалі не знав, не міг знати і не хоче знати про якісь там клопотання й порушування. БЮТ організував бригаду, їздить по селах і надає практичну медичну допомогу хворим селянам за місцем їх проживання. Бо для БЮТу, здоров’я нації – це конкретне поняття і реальний стан речей, поліпшити який можна не якоюсь там паперовою програмою, а конкретною роботою лікарів.

Якщо комуністи чи якісь інші прогресивні та непрогресивні соціалісти і їхні друзі–олігархи з Партії регіонів хочуть їздити по селах і лікувати людей, – будь ласка – хворих у нас вистачить на всіх!

Здавалося б, треба радіти за селян – особливо за тих, що живуть у віддалених і так званих неперспективних селах – що для них БЮТ організував такий сервіс. Бо важливо не те, хто організував, а для кого!

Але «розгнівані комуністи» як завжди, так і цього разу, шукають лише свій інтерес: «А тут таке нахабство!...»

Бо де ви бачили, щоб комуністи раділи за чийсь успіх крім свого власного?

Їхнє комуністичне «єдино правильне вчення» виключає будь–яку конкуренцію, будь–яке рівноправне партнерство і право на точку зору відмінну від їхньої. «Хто не з нами – той проти нас!» – ось їх девіз, з яким правляча понад сімдесят років комуністична партія впродовж совєцького періоду свого панування угробила близько 20 млн. українців. Угробила під час «розкуркулення», Голодомору, «чисток», під час боротьби проти так званих «ворогів народу» та «боротьби проти українського буржуазного націоналізму».

Але й зараз, у новітні часи незалежності, нічого не змінилося в їхній комуністичній ідеології й методах обдурювання людей: «Ходять також чутки, розповів А. М. Хоменко, що в окремих районах (…) прямо заявляють населенню…»

Можете собі уявити, що воно таке – оця сучасна комуністична партія, яку мету вона ставить і наскільки цим комуністам можна довіряти, коли навіть їхній секретар Корюківського райкому КПУ А. М. Хоменко послуговується у своїй комуністичній пропаганді не фактами, а чутками.

«В окремих районах…» – це в яких? «…прямо заявляють…» – хто конкретно? «…виставимо рахунок за послуги…» – якщо це правда, якщо такий шантаж мав місце, тоді цей комуністичний секретар із комуністичною принциповістю повинен бити у дзвони і залучати до справи прокуратуру!!

Але ж насправді це лише чергова паскудна комуністична брехня. Тому що лікарі комплексної виїзної бригади виконували свою роботу з радістю, благодійно, отримуючи справжнє задоволення від спілкування із вдячними пацієнтами.

«Розгнівані комуністи» – це їхній нормальний повсякденний стан. Бо люди, які не визнають Бога, завжди є носіями зла, гніву, провокацій, брудних натяків і уникають світла правди.

Тому «повідомлення» про те, що «деяких керівників освітянських закладів начебто теж поставили перед вибором…» – не несе в собі жодної правдивої інформації, окрім того, що зайвий раз переконує нас в брехливості комуністичних авторів цієї і подібних публікацій.

Віталій КОРЖ,

народний депутат України

IV і V скликань

(фракція БЮТ)