Лист Володимира Француза iз СIЗО: «Це їхня помста за нашу «толерантнiсть»

Досi у мене був один такий адресат — з ув’язнення писав бiлоруський полiтв’язень Павєл Севяринець. Але ж там диктатура. А тут надiйшов лист з української в’язницi вiд Володимира Француза, депутата обласної ради вiд «Нашої України», голови Козелецької районної державної адмiнiстрацiї (вiдстороненого на час слiдства вiд своєї посади — iз СIЗО накеруєш...). Лист переданий майже пiдпiльно, бо в нашiй демократичнiй державi, яка йде у Європу, ув’язненi СIЗО чомусь не можуть читати газети i писати листи. Як у сталiнськi часи...
Отже, у викладi — лист Володимира Француза на волю:
«Шановний Василю Федоровичу!
Я дуже вдячний тобi за вiру i пiдтримку. Це для мене дуже важливо, особливо зараз. Завжди вiрив тобi, твоїй принциповостi по вiдношенню до клятої комуни. Як прикро, що ми за 16 рокiв так i не зламали звiру хребта. I все, що зараз вiдбувається, — то їхня помста за нашу «толерантнiсть».
Менi адвокат принiс копiї публiкацiй про мене, тому що газет не пропускають. Я вночi написав листа, де називаю прiзвища головних героїв, поки що не можу назвати тих «ходакiв» iз Генпрокуратури, та й не тiльки звiдти, назви фiрм та площi, якi вони вимагали (земельнi дiлянки — ред.). Не можу назвати i тих, кого я буду просити свiдчити у справi — тих, хто давав менi «хабарi» у виглядi комп’ютерiв для шкiл, медичного та iншого обладнання для лiкарень.
Вже коли я знаходився пiд вартою, менi розшукали данi про цього афериста iз «Фокстроту» Ч.Т.П (iнiцiали пiдставного покупця, який у брата Француза купував землю його дружини пiд Києвом. А насправдi, як виявилося, передавав мiченi купюри для звинувачення iншого Француза у хабарництвi — ред.). Якби ж я знав про це ранiше... Та головний персонаж у цiй провокацiї — Василевський (прокурор областi — ред.). Ще пiвтора року тому вiн був у мене разом iз Роговим (начальником управлiння СБУ — ред.) та покiйним Костюком В.В. (начальником управлiння МВС — ред.). Якби ти бачив, як веде себе це... (пропуск лiтературного, але образливого слова — ред.) по вiдношенню навiть до своїх товаришiв. Тодi конкретне мiсце розташування дiлянок вони не називали, а просто — на Київському морi. Потiм була ще зустрiч, але я не поспiшав, i справа «зам’ялася». Але з’явилися заявки на великi дiлянки, якi я або просто повертав, коли була вiдсутня реєстрацiя, або ж готував вiдмову. Отак i нажив собi купу «добродiїв».
А потiм ми з Лазарем (головою Чернiгiвської районної державної адмiнiстрацiї, тепер уже колишнiм — ред.) виступили проти нього та своїх районних прокурорiв на закритiй нарадi у Лаврика, вiн вiдверто почав тиснути районних, щоб шукали компромат на нас. Про це не тiльки вони, а й з iнших районiв розповiдали.
Потiм на одному iз засiдань полiтради партiї я пiдiйшов до П.Порошенка. Той одразу ж «стуконув» куму Шокiну (заступнику Генерального прокурора України — ред.), а цей — куму Василевському. I «понеслося». Були навiть попередження, але що вже про це...
Зрозумiй основне — земля, тим бiльше для ведення особистого селянського господарства, у нас стiльки не коштує! А тим бiльше — хабар! (Прокурор А.Василевський заявив у пресi, що очiкувався хабар В.Французу в сумi 550 тисяч доларiв за земельну дiлянку в 12 га у Козелецькому районi — ред.). Так вона коштує пiд Києвом i то пiд забудову — звiдти ця цифра i з’явилася.
Брат — iнвалiд, ходить на п’ятах, має хворе серце, гiпертонiю. У нього троє дiточок, вiдiрваний вiд своєї сiм’ї i справи абсолютно безпiдставно — тiльки за те, що хотiв продати свою власнiсть (автор листа заарештований прокуратурою i СБУ в момент отримання грошей братом Вiктором вiд покупця земельної дiлянки — власностi братової дружини. А звинувачення в хабарництвi пред’явленi Володимиру Французу — ред.). Навiть якщо я хабарник, то за що ж його тримають у тюрмi — вiн же не посадовець, а пiдприємець. Просто через нього тиснуть на мене.
Пробач за почерк i папiр. Писати не дуже зручно. Обнiмаю тебе, Василю. Друже, не кидай, вiрю в тебе».

Замiсть пiслямови
Прокурор А.Василевський заявив у пресi про «злочинну дiяльнiсть братiв Французiв», в iнтерв’ю газетi «Вiсник Ч» вiн знову повторив цi ж звинувачення. Юристи, з якими консультувалася «Сiверщина», однозначнi: «До рiшення суду закон забороняє звинувачувати людину у злочинi, також заборонено розголошувати навiть прiзвище пiдозрюваного у вчиненнi злочину. Публiчнi звинувачення у пресi є вiдвертим тиском на суд».
До речi, вiдповiдно до Цивiльно-процесуального кодексу суд має вiдбуватися там, де вчинено злочин. Оскiльки т.зв. «отримання хабара» вiдбувалося у Київськiй областi — логiчно, щоб там вiдбувся i суд. Проте Генеральна прокуратура не дозволила такого розвитку подiй (нагадуємо, що А.Василевський є другом С.Пiскуна (чи Фiрмана — як там правильно його прiзвище?), i суд вiдбудеться у Чернiгiвськiй областi. Оглядачам «Сiверщини» важко повiрити, що якийсь районний суд наважиться не погодитися зi звинуваченнями особисто прокурора областi.
...До речi, бiлоруський полiтв’язень iз ув’язнення звiльнений. Хоча там i диктатура Лукашенка.

Р.S. Редакцiя пропонує п.Василевському викласти свою позицiю у цiй справi.