Щорс — столиця України? За рiвнем податкiв

Говорить приватний пiдприємець, депутат районної ради, голова райорганiзацiї Української народної партiї Сергiй ВАСИЛЕЧКО.
— Сергiю Iвановичу, як живеться, працюється вам, пiдприємцям, у мiстi й районi?
— Я є пiдприємцем уже 10 рокiв. Свого часу органiзовував районну Спiлку пiдприємцiв, кiлька рокiв її очолював. Зараз уже не стоїть питання виживання пiдприємництва, але проблем вистачає. Треба налагоджувати дiалог бiзнесу i мiсцевої влади. Поки що цього бракує. Тому всi протирiччя в законах влада використовує на свою користь. У цьому напрямi працюють i юристи влади. А ми, пiдприємцi, змушенi судитися, вiдстоювати свої права. Було, що ми доходили аж до Верховного Суду.
— Що це були за судовi розгляди?
— Наприклад, за результатами перевiрки пiдприємця. Приходять iз контролюючих органiв, перевiряють, завжди знаходять щось не так. Особливо податкiвцi. Завжди знайдуть, за що виписати штраф — 400 гривень, 800, тисячу i бiльше. Нашi люди, звiсно, можуть i помилятися. Але ще й податкова система, система звiтностi зробленi так, що завжди можна причепитися. Взагалi ж працюєш, i таке враження, що тебе можуть закрити в будь-який момент. Весь час пiд цим ходимо. Влада, обласна й районна, могла б i заступитися за пiдприємцiв. Але нi. Крiм податкiв, часто санстанцiя штрафує, земельний вiддiл.
— I попри все, пiдприємство таки ж розвивається?
— Назву ось таку цифру: у нас 20% мiсцевого бюджету наповнюють пiдприємцi. В районi нема великої промисловостi. Працюють кiлька десяткiв пилорам, пиляють лiс — це теж приватнi пiдприємцi. Торгiвля розвинена, сфера послуг — усе це теж пiдприємцi. Вони сприяють i зайнятостi населення — створено 1200 робочих мiсць. Ось i в мене мають роботу 25 чоловiк — продавцi, вантажники, водiї, адже маю 7 торгових точок, магазинiв. Люди оформленi офiцiйно на роботу, отримують зарплату, платять податки.
— Вашi магазини в райцентрi?
— Нi, бiльшiсть у селах, зокрема Тур’ї, Щимелi. Асортимент товарiв рiзний — все, що треба для села. В основному, продовольча група.
— Повернiмося до проблем пiдприємництва.
— Тодi треба згадати про правоохороннi органи. Прокуратура не захищає малий бiзнес. Так само й мiлiцiя. Навпаки, правоохоронцi, так само, як i, наприклад, санстанцiя, самi займаються поборами з пiдприємцiв.
— Ви пробуєте якось захищатися?
— Для того й створювали Спiлку пiдприємцiв. Зареєстрували як громадську органiзацiю, обрали керiвництво. Пробуємо вiдстоювати свої права, доходимо до столицi. Бувало, що кожного тижня приїжджали перевiрки зi столицi за нашими сигналами. Трохи вiдбили охоту деяких служб без кiнця перевiряти нас. Але зараз, бачу, знову починають те саме.
— Пiдприємцi, окрiм, звичайно, податкiв до бюджету, пiдтримують когось як спонсори, благодiйники?
— Обов’язково. Якщо ти працюєш у селi, мусиш допомагати людям. Приходить голова сiльради, говорить: треба якiсь кошти на подарунки дiтям чи ветеранам. Допомагаєш, як без цього? Тим бiльше, що це для своїх же землякiв, дiтей. Школи пiдтримуємо, спортивнi команди, аматорiв сцени. Нерiдко i влада звертається до бiзнесу з проханням допомогти коштами. Знаєте, пiдприємцевi краще допомогти як спонсору тiй же школi, нiж давати хабарi мiлiцiї чи ще якимось службам.
— Що найбiльше турбує зараз?
— Якраз зараз iде тяганина чи навiть вiйна довкола оподаткування. Згiдно із законодавством, рiвень податкiв на пiдприємництво встановила мiсцева рада, в даному разi — районна. У нас райрада чомусь цю справу передоручила Щорськiй мiськiй радi: нехай, мовляв, там займаються. А в керiвництвi мiськради — комунiсти або iншi люди, якi в силу своїх поглядiв до пiдприємцiв ставляться насторожено, якщо не сказати — негативно. I ось взяли та й пiдняли ставку єдиного податку до найвищого рiвня. Це було явно незаконно, i ми подали скаргу до прокуратури. Там начебто нас пiдтримали, прокуратура опротестувала це пiдвищення податку, внесла протест у мiськраду. Але коли депутати мiськради, в свою чергу, вiдхилили протест i залишили рiшення в силi, то прокуратура чомусь затихла, перестала пiдтримувати нас. Але ми боремося. Адже при прийняттi цього рiшення була грубо порушена процедура, передбачена законом. За законом, робиться необхiдний економiчний аналiз, питання обговорюється з самими пiдприємцями. А тут — просто тупо пiдвищили. Є за законом мiнiмальна ставка єдиного податку — 20 гривень, є максимальна ставка — 200 гривень. Далi пiдхiд диференцiйований: для села може бути 20 гривень, для Києва — 200, для обласних чи районних мiст — щось посерединi цих ставок. А в нас, у Щорсi, зробили ставку 200 гривень. Як у столицi. Але ми будемо добиватися справедливого податку. Тим бiльше, що пiдприємцi роблять немало добрих справ. Якi, до речi, потiм приписує собi влада. Здiйснили пiдприємцi якийсь проект, а влада тут як тут — ось, мовляв, наша робота. А де дiйсна участь, сприяння влади розвитковi малого бiзнесу?