Я націоналіст, можете ненавидіти, і розстріляти. Націоналіст - патріот України. В цьому гріху звинуватили Володимира Сосюру за "Любіть Україну". Довженка за "Україну в огні", Гончара за "Собор", Івана Дзюбу, який виступив проти русифікації написавши статтю "Інтернаціоналізм чи русифікація", Викреслили з творчості Шевченка Декілька десятків творів за націоналізм, "Бояриня" Лесі Українки майже сімдесят років не бачилася глядачами в театрах за націоналізм. за націоналізм зняли Петра Шелеста з посади Першого Секретаря КПУ. і ще багато чого. Розстріляна українізація30-их років, голодомор. А Тичина і Рилський боялися навіть слово мовити. Коли хотіли знищити шестидесятників виступили проти цього. хоч хребет уже був зламаний у них. А ще ВасильСимоненко теж "клятий націоналіст" з Василем Стусом захотіли вийти з Радянського Союзу. Я націоналіст і цим горджуся. Ні до США ні до Росії на поклон не повинна йти моя держава Україна. Націоналіст - і цим горджусь.

Погоджуюсь з панами. Доки політики чубляться - все гаразд. От тільки чубляться досить довго. країнська Церква потребує єдності, і християнської Любові, прощення помилок ближнім. Невже і тут не дасть нам Бог єдності. Згадай-мо Духовний гімн України Миколи Лисенка

Я дивлюся, що пан Іван не дуже розуміється У Слові Божому. Для нього існування української Церкви, як кістка в горлі. Як, напевно, і незалежна Україна. Чому такі православні країни, як Греція, Болгарія, Румунія мають свої Церкви. А пан Іван всім своїм проімперським мисленням все заперечує: рідну мову в своїй Церкві, патріархів українських, бо вони бачте націоналісти, яких би якщо б воля пана Івана "поставить к стенке, и в расход". Та на превеликий жаль, часи канули ті в лету. Дай Бог, щоб я помилявся в цьому, щодо пана Івана. Просто заблукала вівця він. Пригадується мені слова нашого українського Пророка Великого Тараса.
Нема на світі України,
Немає другого Дніпра,
А ви претеся на чужину
Шукати доброго добра,
Добра святого. Волі! волі!
Братерства братнього! Найшли,
Несли, несли з чужого поля
І в Україну принесли
Великих слов велику силу
Та й більш нічого. Кричите,
Що Бог вас создав не на те,
Щоб ви неправді поклонились!..
Пане Іване я Вам раджу спитати себе: хто Ви? Українець, чи малорос-хохол. Так себе спитайте. І тоді буде відповідь очевидна. З цього треба починати говорити про Боже. Ми з паном Василем українці, а ви хто. Нам наше болить, болить мова, нація і все навколо, що відбувається. Чому ж ті самі болгари, брати наші слов"яни, не йдуть на поклон до старшого брата, а серби найближчі брати для росіян мають власну Церкву, а ми не заслуговуєм виходить цього. Хто ви пане Івапне?

Слово Боже знаєте добре. Але не знаєте Божої любові. а ні сили Слова Божого. А ще додам з ДІЙ СВЯтих апостолів. Коли ж почався день П'ятдесятниці, всі вони однодушно знаходилися вкупі. 2 І нагло зчинився шум із неба, ніби буря раптова зірвалася, і переповнила ввесь той дім, де сиділи вони. 3 І з'явилися їм язики поділені, немов би огненні, та й на кожному з них по одному осів. 4 Усі ж вони сповнились Духом Святим, і почали говорити іншими мовами, як їм Дух промовляти давав. 5 Перебували ж в Єрусалимі юдеї, люди побожні, від усякого народу під небом. 6 А коли оцей гомін зчинився, зібралася безліч народу, та й диву далися, бо кожен із них тут почув, що вони розмовляли їхньою власною мовою!... 7 Усі ж побентежилися та дивувалися, та й казали один до одного: Хіба ж не галілеяни всі ці, що говорять? 8 Як же кожен із нас чує свою власну мову, що ми в ній народились? 9 Парфяни та мідяни та еламіти, також мешканці Месопотамії, Юдеї та Каппадокії, Понту та Азії, 10 і Фрігії та Памфілії, Єгипту й лівійських земель край Кірени, і захожі римляни, 11 юдеї й нововірці, крітяни й араби, усі чуємо ми, що говорять вони про великі діла Божі мовами нашими! 12 І всі не виходили з дива, і безрадні були, і говорили один до одного: Що ж то статися має? 13 А інші казали глузуючи: Вони повпивались вином молодим! 14 Ставши ж Петро із Одинадцятьма, свій голос підніс та й промовив до них: Мужі юдейські та мешканці Єрусалиму! Нехай вам оце стане відоме, і послухайте слів моїх! 15 Бо не п'яні вони, як ви думаєте, бо третя година дня, 16 а це те, що пророк Йоіл передрік: 17 І буде останніми днями, говорить Господь: Я виллю від Духа Свого на всяке тіло, і будуть пророкувати сини ваші та ваші доньки, юнаки ж ваші бачити будуть видіння, а старим вашим сни будуть снитися.

Перше послання Павла коринтянам 14 розділ. "Як говорить хто чужою мовою, той не людям говорить, а Богові, бо ніхто його не розуміє, і він духом говорить таємне... Бо коли сурма звук невиразний дає, хто до бою готовитись буде? 9 Так і ви, коли мовою не подасте зрозумілого слова, як пізнати, що кажете? Ви говоритимете на вітер! 10 Як багато, наприклад, різних мов є на світі, і жадна з них не без значення! 11 І коли я не знатиму значення слів, то я буду чужинцем промовцеві, і промовець чужинцем мені. 12 Так і ви, що пильнуєте про духовні дари, дбайте, щоб збагачуватись через них на збудування Церкви! 13 Ось тому, хто говорить чужою мовою, нехай молиться, щоб умів виясняти." Пане Іване, я нічого не маю проти російської мови. Але ментально рідною мовою сприймається краще і Слово Боже, і всяке Слово. Зайдіть у храми Божі УПЦ МП та УПЦ КП і порівняйте. Як ваша душа відгукнеться на рідну мову?!! А Бог наш є одним Богом, хто визнає Ісуса Христа, і росіяни, і поляки, і українці. І всякому іншому народові. Чому французи, німці та інші германські народи, знаючи латину, потребували Святого Слова на зрозумілій рідній мові. Тому і українці мають право на це.

У кожній Церкві, де відбувається розмова з Богом - там присутній Бог. Бо сказано у Святому Письмі: де двоє зберуться в ім"я Моє - там третім буду Я. У Церкві неповинно бути політики там Бог. А що вище за це, то вже від іншої іпостасі, ворога чоловічого. Померла людина, а про небіжчика говорять, або хороше, або нічого. Патріарх Алексій ІІ неоднозначна особистість. Його правління - це правління імперське. Ми повинні молитися, щоб нашій Українській Церкві отримати визнання всього Православного Світу. і щоб всі православні об"єдналися. А в храмах звучала псалмоспівами українська мова. Більша Благодать Ісуса Христа - та яка одержана рідною мовою, а не іноземною. Слава Ісусу Христу!