Демократична держава без партій - це атаманщина або по сучасному громадянщина, де кожний громадський діяч - маленький наполеончик, бо нездатний до політичної діяльності: знаходження компромісів і порозумінь з іншими.
Що змінилося в області за останні 25 років після "ковбасної революції", за останні 10 років після "помаранчової", за останній рік після Ревоволюцї Гідності? Усім в області заправляє стара комуністично-КГБіська номенклатура і їх нащадки, особливо в гуманітарній сфері. У владних і силових структурах немає жодної випадкової людини, крім купки відвертих холуїв-пристосуванців (вони були і будуть при всіх режимах), без номенклатурного коріння. Це гірше ніж у Німеччина у 1945 році... Одні нацисти, вибачте комунорегіонали на всіх посадах: повна і кругова порука.
Невже не зрозуміло, що при такій ситуації скільки б разів не міняли президентів і депутатів ВРУ нічого не зміниться на місцевому рівні, а відповідно і в державі. Треба або народ змінювати... або народу треба набратися нахабства і навчитися примушувати цих "фашистів" працювати в інтересах народу і держави, а не тільки власної кішені. Чекати появи інших по ментальності і походженню керівних кадрів в цій державі сенсу вже немає. Кращого вже не буде!? 70 років нищення всього розумного, чесного і порядного люду на місцях або виштовхування його за межі регіону і держави, плюс 25 років імітації реформ, мабуть, не залишають нам інших оптимістичних варіантів.
Випадково у той же саме час у вівторок, 26 травня, о 10 годині в прокуратурі Чернігівської області відбудеться прес-конференція прокурора області Віктора Носенка для журналістів. Прес-конференція буде присвячена, в першу чергу, заходам прокурорського реагування на найбільш пріоритетних напрямках роботи відомства та перебігу найбільш резонансних кримінальних проваджень.
Все банальніше. Найняти політтехнологи вважають електорат Березенка (чиновники, працівники бюджетних установ, вчителі, працівники комунальних підпрємств тощо) у місті Чернігавє руска гаварящим.
Головний висновок: у березні 1939 року українці на Закарпатті були першими у міжвоєнній Європі хто не змирився із анексією, а зі зброєю в руках став на захист своєї свободи від агресії сусідніх держав.
Пан Войток, захищаючи особисті власні інтереси, чомусь дозволяє собі ображати і виливати свій гнів не на тих, хто приймав невигідне йому рішення, а на людину, яка лише висловила свою думку про те, що певна політична сила, що входить у правлячу коаліцію, виключно з популістських міркувань так активно критикує і не проголосувала за зміни у пенсійному законодавстві, запропоновані коаліційним урядом.
Ось дослівна цитата, яка викликала шквал емоцій у пана Войтка:
"Це чи не перше синхронне популістське голосування однієї з фракцій правлючої коаліції і з проросійською опозицією у Верховній Раді України VІІІ-го скликання"
Дивно, що пан Войток чомусь не помітив у матеріалі особисту оцінку цих змін до пенсійного законодавства:
"Ці жорсткі і непопулярні для деяких категорій громадян зміни у пенсійному законодавстві наберуть чинності, у разі підписання цього закону Президентом України, з 1 квітня 2015 року."
Тож звідки стільки жовчи, домислів, звинувачень і припущень взялося у пана Войтка до Сергія Соломахи, який лише довів до загалу інформацію про зміни у пенсійному законодавстві і хто і як голосував у ВРу ці зміни?
Прочитавши хвацьки і образливі закиди пана Войтка у мене питання:
Чому коли усім держслужбовцям і науковим працівникам(навіть з мізерними з/п), які йдуть на пенсію у 2015 році, зменшили пенсію на третину (з 90%, 80%, 70% аж до 60% від розміру з/п), то "справедливоборці" і "справедливоборці" навіть не тявкнули про кричущу несправедливість і порушення прав цих громадян?
До речі, зміні у пенсійному забезпеченні держслужбовців і науковців29.12.2014р. з 19 депутатів фракції ВО"Батьківщина" За голосувало 15 депутатів, утримався -1, відсутні - 3. Водночас фракція "Опозиційного блоку" цей законопроект не надала жодного голосу.
І це при тому, що усі хто отримав пенсію за таку ж роботу дещо раніше залишилися при значно більших пенсіях та ще й раніше пішли на пенсію у 60 років, а не 62.
Відповідь проста: їх це особисто це не стосується, бо вони мають вже пенсію.
Крім того, цим працючим пенсіонерам, які займають офіційні робочі місця чомусь начхати, що сотні тисяч громадян, не маючи офіційної роботи зовсім позбавляються права на пенсію.
Щодо людей, що працюють на шкідивому виробництві, то їх там треба не савєтскімі спецпенсіями утримувати (аж до повного угроблення їх здоров"я, щоб заробити стаж), а високими заробітками та страхуванням їх здоров"я.
Останні 25 років комуноригі і їх агенти переконували українців, що головне - економіка і добробут людей, а гуманітарна сфера і національна свідомість - це похідне. На жаль, це також поширювали і підтримували, і підтримують досі деякі україногаварящіє популісти. З"ясувалося, що поки у головах більшості людей не відбудеться десовєтізація, а буде хаос і еклектика, не буде ні економіки, ні добробуту. Російсько-українська війна - це прямий наслідок такої злочинної політики правлячої олігархії.
На стороні яких конкретно людей стоїть ВО"Батьківшина"?
Офіційно(!!!!) працюючі як правилопенсіонери, як правило, мають великі пенсії (переважно це або "блатні", або "шістьоркі", або чиновники, або відставники) позбавляють офіційної роботи і правана пенсію молодших людей. Останні вимушені, в кращому випадку, працювати нелегально. Тепер цю соціальну несправедливість тимчасово зменшено до 1 січня 2016 року.
Щодо людей, що працюють на шкідивому виробництві. то їх там треба не савєтскімі спецпенсіями утримувати (аж до повного угроблення їх здоров"я щоб заробити стаж), а високими заробітками.
Влада і народ РФії підвищують свою пихату самооцінку і зверхність, ігноруючи у такий жахливий, нелюдський, садиський спосіб увесь цивілізований світ і принижуючи усіх українців.
Не тільки служив, але й після закінчення у 1977-1978 рр. "учєбкі" у званні сержант служив рік на точці командиром пускової зенітно-ракетної установки в "Гвардейском ордена Леніна Кировско-Путиловском зенитно-ракетному полку ППО", який вважався першим, парадним підрозділом ПВО в СССР. Через незамінність у підготовці техніки до полігонних стрільб не був навіть направлений на курси офіцерів, як тоді передбачалося для усіх військовослужбовців строкової служби з вищою освітою. Маю за службу в СА медаль "За отличие в воинской службе" ІІ ст., медаллю "70 років СА и ВМФ" і прочая. Виконував обов"язки старшини і замкомзвода в учебной роте призиву осінь 1978 рр. Тому маю право вважати "23 февраля" святом армії агресора - РФії. Отже, про "дідовщину", "шлангов", фарбування снігу, трави і асфальту, 2 яйця на "23 февраля" і прочую херню в СА мені не треба ля-ля.
Імперії під назвою СССР вже давно немає. Фактично так звані памінальнікі традіців атцов і дєдов, зокрема ЧК-НКВД-КГБістів, за ідеологією є прибічниками теперішньої путінської РФії, а не України. І цим визначається їх громадянська позиція - бути п"ятою колоною російського імперіалізму в Україні, служити країні агресору.
Сподіваюсь, що 23 лютого 2015 року увійде в новітню історію українського народу як День початку десовєтізації України. Адже вперше за 95 років не тільки на офіційному рівні, але і сподіваюсь і на людському українці не відзначають ні День СА і ВМФ, ні День захисника Вітчизни, ні день чоловіків.
Панове, одне з головних завдань громадськості на цьому етапі довести хоч якусь справу до Деснянського районного суду. Все буде вирішуватися у суді, панове.
Адже тільки в суді можна буде довести хто за ким стояв, хто кому давав команди, а хто був на справді "смотрящим" і звичайним "гвинтиком" зло чинної бандитської, по суті, системи влади.
Немає сумнівів, що чиновники виконували команди "смотрящего" з таким поспіхом, що залишили багато неспростовних доказів злочину по ст.340 ККУ.
Повернути історичні назви: - вулиці Антонова-Авсієнка - Успенська; - вулиці Глеба Успенського – Іллінська; - вулиці Бєлінського - Єлецька; - вулиці Муринсона– Воскресенська.
Перейменувати: - вулицю 50-років ВЛКСМ на вулицю Героїв Майдану; - вулицю 50-років СРСР на вулицю Небесної Сотні; - вулицю Богунського на вулицю Івана Богуна; - вулицю Войкова на вулицю Просвіти; - вулицю Воровського на вулицю Івана Мазепи; - вулицю Дзержинського на вулицю Любомира Боднарука; - вулицю Кірова на вулицю Коти; - вулицю Павлика Морозова на вулицю Івана Рашевського; - 1-й провулок Муринсона на 1-й Воскресенський провулок; - 2-й провулок Муринсона на 2-й Воскресенський провулок; - площу Дружби народів на Європейську площу.
Чернігівці досі не знають правди про Чернігів у серпні-вересні 1941 році і про 5-ту армію, спроба передіслокації якої через місто і спричинила його спалення німецькою авіацією під наглядом НКВД. Решткі 5-ї армії безименно лежать у болоті під селом Шестовицію.
Вперто хочуть ліквідувати лише районні у місті ради, а не районний поділ міста, тобто залишити виконавчі структури без контролю збоку місцевої громади.
Це політичні маніпуляції і пряме скорочення місцевого самоврядування.
В Києві таке було здійснено у 2010 р. на вимогу донбаських ординців: ліквідували райради і залишили райдержадміністрації.
Багато хто вважає, що риба гніє з голови. Воно може і так, але... Ми вже багато разів міняли рибі голову, а риба - гніє ще швидше. Може вже треба і за хвоста риби взятися? Адже куди хвіст рулить - туду риби і пливе.
0
