А чому б і не піти - підіть, але не від УНП, а від "Просвіти" по мажоритарному округу. Я Вас давно критикую за те, що Ви громадську просвітницьку організацію заполітизували і підклали під УНП.
Росія, колишня колонія татарської Золотої Орди, видала своїм колишнім колонізаторам вкладиші до російських паспортів. Прийде тепер татарин до російського державного органу зі зверненням і чиновник бачить, що до нього прийшов колишній колонізатор. От би й Україна видала своїм колишнім колонізаторам вкладиші і скзала - все, досить, радуйтесь тому, що дали.
А я не ганьбив би Зайця, Костенка та Мовчана - вони роблять все, що можуть. Якби їх не було у Верховній Раді, то українству в Україні був би повний каюк.
Пане Сергію! Чи правильно я Вас зрозумів - якщо 10,3% громадян захочуть ввести російську мову, то 89,7% не зможуть цьому заперечити? Невже таке записано в європейській мовній хартії?
Шановна пані Надіє! Ви навели пісню про українську пірамідальну тополю, а рубають "пухові" канадські. І правильно роблять. Хіба ж можна так близько, судячи по пеньку, садити біля будинку великі дерева? По-перше - пух, по-друге - світу божого не видно і у квартири сонце не заглядає, а по-третє - корені рушать фундаменти, а крона стіни.
Думаю, що пан Домоцький вирішив утриматися від кріпких слів, котрі викликає ідеологічна цнотливість Костенка, що сприяє розколу опозиції і перемозі на виборах партії регіонів.
Саме таке, байдуже, а по суті своїй недобросовісне і нечесне відношення як до людей, так і до їх душ та останків і вело в роки війни до невиправданих величезних жертв та людських втрат. Саме в цьому і є основна біда нашого народу і сьогодні, в мирний час - в байдужусті і нечесності.
Українського в незалежній Україні стало набагато менше, ніж було за радянських часів, і стає все менше і менше через неправильний вибір патріотами героїв, ідеалів, цінностей, котрих не сприймає значна більшість навіть етнічних українців. Половина етнічних українців зросійщилась і процес продовжується. Так що, законопроект Колесніченка-Ківалова відображає реальний мовний стан в Україні. Сварками та бійками його не змінити. Між тим, справжня ( не примітивний сільський суржик! ) українська мова складніша і вишуканіша за російську, для недостатньо освіченої нинішньої молоді вона непосильна, тому вона й переходить масово на простішу російську Сьогднішній Україні високоосвічена вишукана молодь ( і та і друга ) не потрібна, але настануть часи, коли попит на високоосвічену вишукану молодь зросте, тоді й українська мова відродиться.
Знаковим і показовим для цієї бійки є те, що з обох її сторін брали участь етнічні українці на чолі з авторами законопроектів Кириленком та Колесніченком і за кожним із них стоять мільйони людей. Ця бійка лише епізод довготривалої вже громадянської війни в Україні, кінця котрій не видно. Як побороти бажання мільйонів етнічних українців розмовляти російською мовою? Як би це вдалося, то й етнічні росіяни заговорили б українською.
Побоювання того, що після виборів гривня впаде, мають підставу - виплати гривні населенню ростуть більше, ніж зростає економіка. Але будемо надіятися, як завжди, на краще.
Біда не лише в законопроекті Колесніченка, Біда в тім, що україномовне середовище в Україні поступово зменшується, а російськомовне збільшується. Українське мовне середовище збереглося лише в селах, котрі вимирають. Мовне середовище в селах суржикове, а по регіонах ще й діалектне. Справжньою українською мовою розмовляє лише невелика частка освіченого міського населення та вчителі сільських шкіл. Саме з цієї ситуації патріоти мають шукати вихід, бо доля (частка) російськомовного населення в Україні постійно зростає, в т.ч. і за рахунок мільйонів етнічних українців. А законопроект Колесніченка, якщо буде прийнятий, треба відміняти не бійками, а поданням до Конституційного суду, бо він порушує ст. 10 Конституції України.
Конституція України, в т.ч. ст.13, була прийнята вже після того, як за декретом (не законом!) прем'єра Кучми розпочалося розпаювання, привласнення та оренда орних земель та інших угідь, "всё вокруг колхозное - всё вокруг моё!" перестало бути таким і небажаних людей почали стріляти в лісах та біля озер і ставків. На південь від Києва аж до Козина, а це кілометрів 30, весь правий берег забудований маєтками і підійти тут до річки Дніпро немає ніякої можливості. Маєтки охороняються озброєною охороною. Біля м. Українка соснові ліси навіть розпаювали і тепер, щоби будувати окружну дорогу навколо Києва їх треба викуповувати за бюджетні кошти. Загальнонародне добро вже давно розтягують без згоди народу, тобто без референдуму. І робдять це всі, а не лише донецькі. Той же Ющенко має аж три маєтки. В цьому сенсі всі кольори одностайні.
Плату встановлює не влада, а власники приватизованих та орендованих лісів. Невдовзі те ж буде і з pемлею - ні в поле не вийти, ні корову безоплатно на пасовище не вигнати, бо все буде мати свого "ефективного" власника. Пізно спохватилися, пане Ступак, процес уже давно пішов.
А я спілкуюсь з Богом безпосередньо, тобто без посередників. В московському чи київському храмі, вдома, просто неба. Посередники- священнослужителі заполітизувалися, ворогують між собою і сіють ворожнечу між людьми. Це не по-Божому.
Наведу чужу, не свою думку і нове для мене словоутворення, за яке прошу адміністрацію форуму, майбутніх кандидатів та цнотливих читачів вибачити мене: "По мажоритарних округах до ВР пройдуть ті, хто людям більше грошей дасть. ГОЛОЖОПЕНКИ до ВР не пройдуть".
Першим діянням Христа, що прибув до Єрусалиму, було вигнання "торгашів та міняйлів грошей" з Храму Божого (бариги вже тоді були!). Цим символічним діянням Христос намагався витравити з людських душ жагу наживи та здирництва. Не вийшло. При відновленні храму Христа Спасителя описана інфраструктура була побудована при храмі для торгашів( по-нашому бізнесменів) завчасно всупереч заповідям Христа. Ми живемо в ринкових умовах, тож душпастирі і не відстають від віянь часу, вони теж люди.
Цікаво було б узнати, пане Миколо, якого там у Ніжені поступу Ви досягли. Невже зупинили зросійщення ніженського мовного середовища? То поділіться досвідом. Біда не в черговому мовному законопоекті "регіоналів", - він, як і попередні, - передвиборчий прийом для залучення на свій бік російськомовних виборців, в т.ч. і російськомовних етнічних українців, після виборів про нього забудуть. Біда в тім, що українське мовне середовище збереглося лише в селах, котрі вимирають, і кількість носіїв української мови стрімко зменшується. Та й середовище мовне в селах не зовсім українське, а СУРЖИКОВЕ А на ГАЛИЧИНІ, БУКОВИНІ, ЗАКАРПАТТІ та інш. ще й ДІАЛЕКТНЕ. Українською мовою сьгодні розмовляє лише невеличка часточкаосвіченого міського населення. Попробуйте змінити цю ситуацію. По вашому принципу "Якщо українець, будь! Незалежно від етнічного походження." поступили більшовики. 1929 року вони ухвалили постанову всм відомствам в термін 3 місяці перевести діловодство на українську мову, а всім чиновникам в цей же термін скласти екзамен з української мови. Через три місяці тих, хто не виконав цю постанову вигнали з роботи і замінили україномовними. Так було! І сталося це після того, як кілька років до цього українізація України йшла так, як іде сьогодні.
Нема чого моніторити, пане Василю. Маємо лише старі, ще радянські фільми про Шевченка. "Незалежна" Україна за 20 років не спромоглася створити достойний фільм про нашого ПРОРОКА. Ну що ж - будемо чекати, що росіяни створять, покажуть і продадуть нам свій варіант фільма про нашого ПОЕТА, а ми поки що будемо дивитися тупі американські фільми та російські бойовики про їхніх ментів.
Щогодини з Києва до Канева і назад ходять рейсові автобуси. Це дуже добре, що тепер по Дніпру не ходять пароплави - нема викидів пароплавних та людських відходів у Дніпро і вода чистіша.
"Красою та силою поезії багато дехто ставить Шевченка врівень з Пушкіним і з Міцкевичем. Ми підемо далі: у Шевченка сяє та гола краса поезії народної, якої у Пушкіна та у Міцкевича лише іскорки блищать. Натура Шевченка світліша і щиріша натури Гоголя, великого поета України, що поставив себе в фальшиве становище бути поетом цілком чужого йому побуту великоруського... Шеченко - останній КОБЗАР і перший великий ПОЕТ нової великої літератури".
Аполлон Григор'єв, ж."Время", 1862р. кн. IV, стор. 636.
Поживем - побачим. Політичний ринг - не боксерський. Та й як визначати тих, хто дискредитує державну владу? Тут же піднімуться крики та "майдани"проти "політичних репресій", навіть якщо знайдуться юридичні підстави та закони.
Мій батько визволяв для поляків Варшаву і брав нацистське лігвище Берлін. Саме нацистське, а не фашистське. Фашисти правили Італією, а Німеччиною - НАЦИСТИ. Батько з війни повернувся живим і до кінця днів своїх вважав себе переможцем і гордився цим, як і всі інші ветерани тієї війни. А два батькові брати і один мамин брат загинули на тій війні. Всі солдати тієї війни ходили в атаки чи в наступи під червоним прапором і кличем командирів:"За Родину! За Сталина!" І йшли з криками "Ура-а-а!". Подобається це кому чи ні, але так було. Тож нехай ветерани радуються в День Перемоги тому, що вони зробили і ходять під тими прапорами, які вважають доречними в цей день.
0
