реклама партнерів:
Головна › Новини › ПОГЛЯД

Вивчаємо закон – готуємось до виборів. Місцеві вибори - 2010: отримано більше 3%, але вхід у раду заборонено

В Україні будь-який закон про вибори завжди є намаганням влади обмежити своїх конкурентів. Не виняток і новий закон про вибори місцевих рад та сільських, селищних, міських голів по якому повинні відбутися вибори 31 жовтня 2010 року.
Якщо заборону участі блоків політичних партій у виборах у новому законі про місцеві вибори було задекларовано відкрито, то підняття прохідного відсотку для обрання депутатами за списками місцевих партійних організацій в містах і районах з населенням менше 100 тисяч жителів закладено у цьому законі підступно і тому для загалу непомітно.
Яким чином це зроблено ?
У новому законі застосувано змішану систему обрання депутатів обласних, районних, міських і районних у місті рад, але для міських і районних у місті рад залишено без змін нормативи для визначення загального складу (кількості депутатів) цих рад. Тож при чисельності від 20 до 50 тисяч жителів міські ради можуть по закону бути з кількістю від 36 до 46 депутатів включно; від 50 - 100 тисяч жителів – від 36 до 50; від 100 - 250 тисяч жителів – від 40 до 60; від 250 - 500 тисяч жителів – від 50 до 76.
В той же час для районних рад встановлено, що кількість депутатів визначається із урахуванням кількості територіальних громад, а для обласних рад - районів, міст обласного підпорядкування, а також за умови їх рівного представництва у цих радах незалежно від чисельності жителів. Отже, при чисельності територіальних громад у районі менше 25 і представництві кожної громади одним депутатом, загальний склад районної ради такого району буде менше 50 депутатів.
Для потрапляння місцевої організації партії у раду, крім подолання трьохвідсоткового бар’єру необхідно, щоб кількість отриманих голосів виборців дорівнювала або була більшою за виборчу квоту. Остання обчислюється шляхом ділення сумарної кількості голосів виборців, поданих за кандидатів, включених до виборчих списків від місцевих організацій партій, що отримали три і більше відсотків голосів виборців, які взяли участь у голосуванні, на число, що дорівнює половині депутатських мандатів.
Квотний бар’єр починає реально працювати якщо загальний склад місцевої ради менше 50 депутатів.
На прикладі Чернігівської міської ради, яка зараз має склад ради у 50 депутатів, та підсумків І-го туру останніх виборів Президента України, спрогнозуємо можливий результат виборів до цієї ради.
Отже, трьохвідсотковий бар’єр у І-у турі виборів Президента України в м. Чернігові подолали шестеро кандидатів: А. Гриценко набрав 4910 голосів виборців (3,28%), П. Симоненко – 6869 (4,59%), С. Тігипко – 27836 (18,62%), Ю. Тимошенко – 44060 (29,47%), В. Янукович – 36038 (24,10%), А. Яценюк – 12209 (8,16%). Не підтримало жодного – 5297 (3,54%), недійсні – 2068 (1,38%). У виборах взяли участь 149533 виборця.
Рахуємо: 4910 + 6869 + 27836 + 44060 + 36038 + 12209 = 131922 : 25 депутатів = 5277, тобто квота становить 5277 голосів виборців.
Тож партія, яка набрала хоч і 3,25%, але тільки 4910 голосів виборців не матиме депутатів в раді.
Отже, за нової редакції закону про місцеві вибори міські ради з населенням менше 100 тисяч жителів і районні ради з кількістю територіальних громад меншою 25 буде сформовано у складі 3-5 фракцій, а не 5-9 як це було на останніх місцевих виборах 2006 року.
Щоб депутати міських і районних рад не змогли втрутитися у цей план партії влади та збільшити загальну кількість депутатів, наприклад, у Чернігівській міській раді з 50 до 76 депутатів, право визначати загальний склад міських і районних рад у новому законі віднесено до компетенції обласних рад(?!).
І це не єдина «новела» нового закону про вибори місцевих рад, що забезпечує концентрацію влади в Україні в руках певних олігархічних кланів.

Сергій Соломаха





Коментарі (1)
avatar
1
Гарне пояснення.
Дякую.
avatar