Презентація книги «Спалені села і селища Чернігівщини в 1941–1943 роках: злочини проти цивільного населення»

15 травня 2013 року в Чернігові у військово-історичному музеї – відділі обласного історичного музею імені Василя Тарновського проведено презентацію нового наукового видання «Спалені села і селища Чернігівщини в 1941–1943 роках: злочини проти цивільного населення».
Цей збірник документів і матеріалів є спільним виданням Чернігівської обласної державної адміністрації, Чернігівської обласної ради, Українського інституту національної пам’яті, Пошукового агентства по створенню науково-документальних серіалів «Книга Пам’яті» та «Реабілітовані історією».

Сергій Лаєвський, модератор заходу, директор Чернігівського обласного історичного музею імені Василя Тарновського, наголосив на злочинності дій нацистського окупаційного режиму по відношенню до цивільного населення та підкреслив, що такі дії порушували чинні на той час норми міжнародного гуманітарного права. Він привернув увагу до документальної виставки «Незгасна свіча пам’яті», присвяченої Корюківській трагедії 1943 року, та музейної експозиції про Чернігівщину в роки війни, яка розповідає про спалені села області, концтабори, долю остарбайтерів та інші злочини проти цивільного населення.

Андрій Подорван, директор Департаменту інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю Чернігівської облдержадміністрації, член редакційної колегії видання, поінформував, що презентований збірник документів і матеріалів створено на виконання Указу Президента України «Про заходи у зв’язку з 70-ми роковинами Корюківської трагедії» від 22 вересня 2011 року № 925, розпорядження Кабінету Міністрів України «Про заходи у зв’язку з 70-ми роковинами Корюківської трагедії» від 25 квітня 2012 року № 235-р. та розпорядження голови Чернігівської облдержадміністрації «Про заходи у зв’язку з 70-ми роковинами Корюківської трагедії» від 21 травня 2012 року № 184. Це видання, випущене в рамках обласної програми підтримки розвитку інформаційно-видавничої сфери Чернігівщини, є черговим кроком у реалізації державної політики вшанування та увічнення пам’яті жертв злочинів проти цивільного населення.

Олександр Коваленко, директор Інституту історії, етнології та правознавства імені О. М. Лазаревського Чернігівського національного педагогічного університету імені Т. Г. Шевченка, кандидат історичних наук, професор, голова Чернігівської обласної організації Національної спілки краєзнавців України, заступник голови редколегії видання, високо оцінив новий документальний збірник про злочини нацистського окупаційного режиму проти цивільного населення як успішний результат співпраці науковців, краєзнавців, архівістів, музейних спеціалістів та органів влади області з фахівцями Українського інституту національної пам’яті.
Він зазначив, що у цьому своєчасному науковому виданні мовою фактів і документів наочно показано, що головною причиною трагедії знищення українських сіл, інших злочинів проти мирного населення була свідома державна політика нацистської Німеччини. Саме цей режим разом із залежними союзниками та мобілізованими колабораціоністами здійснив жахливі військові злочини та злочини проти людяності.

Олександр Коваленко також зауважив, що ця книга є першою спробою науковців систематизувати наслідки одного з найбільш жорстоких видів злочинів проти цивільного населення на Чернігівщині, здійснених нацистським окупаційним режимом у 1941–1943 роках — знищення населених пунктів разом із їх мешканцями. Він наголосив на необхідності продовження дослідження цієї важливої теми.

Ростислав Пилявець, провідний науковий співробітник Українського інституту національної пам’яті, кандидат історичних наук, відповідальний редактор видання, вказав, що збірник «Спалені села і селища Чернігівщини в 1941–1943 роках: злочини проти цивільного населення» є єдиним подібним регіональним виданням в Україні і успішним прикладом для інших областей країни. Як нагадав науковець, ця книга, разом із виданням Українського інституту національної пам’яті «Україна під нацистською окупацією: спалені села (1941–1944 рр.): Анотований покажчик» за редакцією В. Ф. Солдатенка, стала на сьогодні головним результатом дослідження теми знищення населених пунктів разом із їх мешканцями нацистськими окупантами в Україні.
Він високо оцінив проведення політики організації досліджень та вшанування пам’яті жертв злочинів проти цивільного населення, яку проводить Чернігівська облдержадміністрація у тісній співпраці із науковцями та громадськістю.

Сергій Бутко, науковий співробітник Українського інституту національної пам’яті, упорядник видання, повідомив, що у головному розділі видання подано анотований список 63 повністю або частково знищених населених пунктів Чернігівської області. З них 33 кваліфікуються в джерелах як повністю спалені. До переліку повністю знищених населених пунктів також, на думку упорядників, правомірно віднести і 8 сіл, про які в документах вказано «спалене» або «майже повністю спалене». Отже, карателі практично повністю знищили 41 населений пункт Чернігівщини. Всі інші постраждали частково. Науковий співробітник особливо відзначив внесок Сергія Лаєвського щодо розробки критеріїв визначення знищених населених пунктів, який останній зробив ще на початковому етапі дослідження цієї проблеми фахівцями Інституту національної пам’яті. До речі, ці критерії отримали визнання серед науковців України, Білорусі та Росії.
Також Сергій Бутко зазначив, що у представленому виданні загадані не всі знищені карателями села і селища області. Це пояснюється тим, що в тогочасних документах часто не було вказано назву постраждалого населеного пункту, причину і зміст трагедії. Так, у збірнику представлено документ «Відомість про наслідки німецької окупації (скільки знищено населених пунктів, дворів)» від 23 листопада 1943 року, де вказано, що загарбники цілком зруйнували 75 і частково 587 населених пунктів.
Головний привід для знищення населених пунктів Чернігівщини, як і України в цілому під час нацистської окупації, — покарання цивільного населення за дії партизан. За це постраждали 57 сіл і селищ. Два села — Бобровиця і Яцево — були спалені 21 лютого 1943 року за втечу радянських військовополонених із табору у Яцевому; чотири села — Баранівка, Іванівка, Сираї та Тимоновичі — під час відступу окупантів у вересні 1943 року. Ці дії були свідомими злочинами окупантів, які не можна кваліфікувати як «супутні втрати та руйнації під час бойових дій протиборчих сторін».

Олена Лисенко, директор КЗ «Пошукове агентство по створенню науково-документальних серіалів «Книга Пам’яті» та «Реабілітовані історією» Чернігівської обласної ради, розповіла про важливість включених до другого розділу збірника 12 документів, які наочно показують масштаби та глибину трагедії знищення сіл і селищ Чернігівщини окупантами. Два документи: «Інформація Чернігівської комісії сприяння по розслідуванню злодіянь угорців на території 12 адміністративних районів Чернігівської області. 10 березня 1945 р.» і «Додаткова інформація надзвичайної державної комісії по встановленню та розслідуванню злодіянь німецько-фашистських загарбників про діяльність угорських військових частин на території області. 5 травня 1945 р.», — які дослідниця знайшла в Державному архіві Чернігівської області, явно вказують на участь угорських військовослужбовців 105-ї легкої дивізії у нацистських злочинах проти цивільного населення.

Третій розділ видання складено з мартирологів встановлених жертв цих бузувірських злочинів у селах Єліне Щорського району — 74 вбитих, Клубівка Ріпкінського району — 551 вбитий, Червоні Партизани Носівського району — 32 вбитих та Яцево Чернігівського району (яке з 1947 року має назву Новоселівка) — 400 вбитих. Вони були підготовлені фахівцями Пошукового агентства по створенню науково-документальних серіалів «Книга Пам’яті» та «Реабілітовані історією».

Упорядники підкреслили, що представлена книга — результат зусиль і праці багатьох людей та установ, які заслуговують на щиру вдячність за це. Чернігівська облдержадміністрація забезпечила фінансування та надання адміністративного супроводу досліджень і підготовки видання. Фахівці Українського інституту національної пам’яті здійснили методологічний супровід дослідження. Велику допомогу й сприяння у підготовці видання надали Державний архів Чернігівської області, Чернігівський обласний історичний музей ім. В. В. Тарновського та Корюківський історичний музей. На фінальному етапі підготовки анотованого покажчика спалених сіл вагомий внесок зробили Сосницька та Семенівська райдержадміністрації, їхні районні історичні музеї. Окремо відзначені результати власних досліджень доцента Чернігівського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти імені К. Д. Ушинського, кандидата історичних наук Лідії Несторенко про спалені села Срібнянського району. Цінні поради та рекомендації дав під час підготовки рукопису заступник голови редакційної колегії книги Олександр Коваленко.

Людмила Бабич, начальник відділу культури та туризму Корюківської райдержадміністрації, від імені свідків Корюківської трагедії, громадськості і влади Корюківщини привітала видавців, редакційну колегію збірника документів і матеріалів про спалені села і селища Чернігівщини з виданням нової книги, яка є черговим кроком у збереженні пам’яті про жертви злочинів проти цивільного населення області під час війни, відновленні історичної справедливості та гуманістичному вихованні молодого покоління.
Вона наголосила: «Знаково, що презентація проходить саме в у військово-історичному музеї – відділі Чернігівського обласного історичного музею імені Василя Тарновського.

Нагадаю, що 24 січня 2011 року саме у цьому помешканні і за допомогою його господарів була проведена презентація першого спільного збірника документів і матеріалів про Корюківську трагедію, розпочалася кампанія щодо відновлення історичної справедливості про найбільший нацистський злочин знищення населеного пункту разом із його мешканцями».
Представник Корюківщини зазначила, що районна влада, науковці та громадськість зробили свій внесок у підготовку презентованого збірника. Його видання є важливим етапом у підготовці експозиції майбутнього Меморіального комплексу пам’яті жителів населених пунктів України, знищених фашистськими окупантами у місті Корюківка, як національного символу скорботи за всіма спаленими селами України.