20 років тому владі не вдалося зупинити у Кіптях рух України до незалежності

Сьогодні про події у Кіптях Козелецького району Чернігівської області влада намагається не згадувати, бо багато з них і сьогодні перебуває на керівних посадах. А минуло 20 років з цієї яскравої сторінки боротьби за незалежність України початку 90-х років минулого століття на Чернігівщині.
Я був учасником тих подій. Хочу нагадати, що їх спровокувало, як раз напередодні святкування 1300-річчя заснування міста Чернігова, рішення президії Чернігівської обласної ради від 12 вересня 1990 року про заборону в’їзду на територію області представникам так званих «політизованих угрупувань», у першу чергу представників західних областей України. Тому 22 вересня 1990 р. відбулися криваві (в буквальному розумінні цього слова) сутички на київській трасі у с. Кіпті, біля торгового центру «Дружба» (сучасний Мегацентр) у Чернігові та блокування більш ніж на годину руху на трасі Ленінград-Одеса. У Кіптях добре навчені молодики (мабуть з КГБ і міліції) та переодягнені у фуфайки комуністичні партійні й комсомольські працівники напали на учасників хору «Гомін», які їхали до Чернігова щоб дати концерти на честь Дня міста. Вони, маскуючись під місцевих «колгоспників», зображали нібито незадоволення частими наїздами «емісарів-західників».
У той же день сотні чернігівців на чолі з рухівцями перекрили рух транспорту біля обкому партії (будинок сучасної обласної ради) і ТЦ «Дружба». Влада кинула проти них для розгону «ОМОН» (так раніше називався міліційний спецназ) та переодягнених співробітників міліції. Було побито багатьох протестувальників.
Ось який висновок тоді зробили члени демократичної депутатської групи «Чернігів» у міській раді, що розслідували ці події, І.М. Биченок, С.В. Соломаха, В.Л. Дворянков, В.І. Бабич: «… це наслідок постанови президії обласної Ради народних депутатів, яка дає змогу працівникам апарату самим визначати, які об’єднання вважаються політизованими, а які ні. Зупинивши і затримавши хор «Гомін» і членів Товариства Лева зі Львову, визнавши їх на свій розсуд політизованими об’єднаннями, виконавці постанови своїми діями різко політизували велику кількість людей в Чернігові. Варто сказати, що уже наступного дня на вулиці міста вийшло з мітингу уже близько 3-х тисяч людей. І до того ж хор «Гомін» і львів’яни все-таки потрапили до Чернігова…
Виконком міської і обласних рад, а також президія обласної Ради, та голова міської Лисенко не пішли на діалог з маніфестантами…»
Під тиском опозиції було порушено кримінальну справу «по факту причинения телесных повреждений ряду граждан, в т.ч. и народному депутату УССР т. Гудыме А.В.»
Ганебні дії керівництва обласної і міської влади проти людей під час цих подій викликали обурення не тільки багатьох чернігівців, але й депутатів демократичної депутатської групи «Чернігів». Під їх тиском члену бюро обкому КПУ, народному депутату, директору ВО «Хімволокно» Анатолію Лисенку довелося піти у відставку з посади голови Чернігівської міської ради. А 29 вересня того ж року у обласній раді було створено опозиційну КПРС депутатську групу «Чернігівщина», до якої увійшло 11 депутатів.
Вважаю, що події вересня 1990 року у Кіптях і Чернігові засвідчили не тільки твердолобість чернігівської партноменклатури, але і її безсилля. Вони вдруге після знаменитої «ковбасної революції» ганебно прославили свої «подвиги» у боротьбі з власним народом на весь Радянський Союз.

З архіву Чернігівської міської ради(оприлюднюються вперше):

Заява народних депутатів Чернігівської обласної та міської рад

З архіву Чернігівської обласної організацї Української народної партії

Відписка МВС УРСР щодо побиття народного депутата Верховної Ради УРСР від Руху (знайомий стиль?!)

Сутичка 22 вересня 1990 року на трасі Київ-Чернігів у с. Кіпті Козелець кого району на Чернігівщині з метою заборони приїзду хору «Гомін» у Чернігів, яку організувала комуністична влада.

Виступ 23 вересня 1990 року учасників хору «Гомін» на Валу на Літній естраді (її вже немає) у Чернігові.