Невідома Україна - Статті - Всеукраїнська тижнева газета "Сіверщина"

Трубчевські та стародубські князі 14-16 ст.ст.

Про складнощі, що виникають при створенні Таблиць князів Стародубщини. Праця Леонтія Войтовича. Князі стародубські. Удільні князі трубчевські. Демократичність Литовської держави.

СТАРОДУБЩИНА ПІД ВЛАДОЮ МОСКВИ. Доля князів-зрадників.

Семен Можайський та Василій Шемячич. Нові зради та доноси. Безвісна кончина князів-зрадників. Трубчевські князі.

СТАРОДУБЩИНА ПІД ВЛАДОЮ МОСКВИ. Литовсько-московські війни першої половини 16 ст.

Обурення українців з приводу захоплення росіянами Стародубщини. Епоха московських війн. Участь українців у цих війнах. Стародубська війна 1534-1537 рр. Андрій Немирович. Тимчасове визволення Стародубщини.

Московська експансія на Стародубщину у другій половині 15 ст.

Зигмунт Кейстутович. Московські дисиденти на Стародубщині. Політика Москви та Литви у відношенні до Стародубщини. Початок московсько-литовських війн.

Имени Щорса. (некоторые рассуждения)

Монтаж пам'ятника М. Щорсу в Києві, січень 1954. До речі, позував для цього пам'ятника майбутній перший президент України Л. М. Кравчук.
У Чернігівській газеті «Біла хата» за 03.06.2010 був опублікований матеріал "Микола Щорс: герой війни без переможців". Як відповідь на його, прийшов лист від російського історика, який ми публікуємо.

СТАРОДУБЩИНА У СКЛАДІ ВЕЛИКОГО КНЯЗІВСТВА ЛИТОВСЬКОГО. Поміж Сходом та Заходом.

Похід московських військ на Стародубщину. Руйнація Стародуба. Дмитро Ольгердович. Московська служба. Князь Олександр Патрикійович. Вигадки російських істориків.

Перехід Стародубщини під владу Литви. Відбудова краю.

Приєднання Стародубщини до Литви. Відродження міст. Побудова нових фортець. Мглин та Почеп. Стародубські князі. Битви під Грюнвальдом та на Ворсклі.

Корачівське князівство.

Діти Михайла Святого. Поміж татарами та Литвою. Корачівські князі. Занепад князівства.

«Слово о полку…», або Ще один плач за «чорною піхотою»

До 65-річчя Перемоги і 825-річчя походу князя Ігоря Сіверського
Краєзнавець з Новгорода-Сіверського Антоніна Михайлівна ЛАГУТА провела цікаві паралелі у своєму ґрунтовному дослідженні подій минулих часів. «Слово о полку Ігоревім», листи Олександра Довженка, події Великої Вітчизняної… Спробуймо охопити це в часі та просторі єдиним поглядом…

«Необхідно підкреслити, — зазначає в передмові дослідниця, що Чернігово-Прип’ятська операція 1943 року вже закінчилась 30 вересня, а Гомельсько-Річицька почнеться тільки 10 листопада. У жовтні йшли так звані «бої місцевого значення», про які в джерелах про звільнення Білорусі згадується одним рядком: «в результаті успішних наступальних боїв»...
«І, головне, — підкреслює автор, — якщо раніше місця боїв Великої Вітчизняної асоціювалися з сумно-вишуканим циклом Красаускаса «Вечно живые», то тепер прийшло розуміння того, що мова йде вже навіть не про васнецовське «Поле побоища Игоря Северского с половцами». «Побежденные. Панихида» Верещагіна! Ось поле битви Ігоря! Ось поля битв Великої Вітчизняної! Ось ціна не тільки всіх наших поразок, але й всіх наших перемог!»

* * *

СТАРОДУБЩИНА У СКЛАДІ ВЕЛИКОГО КНЯЗІВСТВА ЛИТОВСЬКОГО. Після монголо-татарської навали.

Чи були монголи на Стародубщині? Народні легенди. Етнічні зміни на теренах Київської Русі. Ще раз про стародубський діалект.