Відійшла в засвіти Марія Фішер -- Слиж
Сумна вість надійшла з Канади: в Торонто померла відома діячка української діаспори, меценатка доктор Марія Фішер-Слиж. Померла на 90 році життя. Кажуть, доля часто відміряє довгий вік тим, кого вона випробовує. А ще людям доброго, щедрого серця. Все це сповна стосується і покійної. І випробувань випало на її долю немало. Вона народилася 19 вересня 1922 року в Коломиї, в родині судді, в якій було 5 дітей. З 1933 року родина мешкала у Львові, де дівчина здобувала освіту в Українській академічній гімназії. Після того, як на зміну польській владі у 1939 році прийшла радянська, родина Слиж одразу потрапила до “чорного списку” НКВС. Їй загрожувала депортація, а можливо й ув’язнення. Рятуючись від загибелі, довелося залишити Україну: спершу перебратися в Польщу, потім до Мюнхена. Так для людини, яка самовіддано любила Україну, рідну землю, на десятиліття почалася вимушена еміграція.
В 1949 році пані Марія закінчила медичний факультет Мюнхенського університету, наступного року захистила дисертацію. Того ж року разом з родиною емігрує до США. Тут поглиблює медичну освіту, засновує власну медичну практику в містечку поблизу Чикаго, якій віддала понад 30 років. Стала відомим в Америці педіатром, автором багатьох наукових праць і публікацій. 1959 року одружилася з німецький лікарем Рудольфом Фішером, з яким у великій дружбі і любові прожила до смерті чоловіка у 1982 році. Після цього пані Марія переїздить до Канади, в Торонто. До цього її спонукало бажання жити серед масової і потужної української громади. Активно поринає в громадське життя. Вона була членом ради Українського медичного товариства Північної Америки, ради Канадського товариства приятелів України, вступає до “Пласту” і фінансово підтримує пластові організації в Україні. Стає членом Наукового товариства ім. Шевченка. Ліги українських меценатів. У 2009 році Указом Президента України нагороджена Орденом Княгині Ольги.
…Ми познайомилися з пані Марією років 15 тому під час її приїзду до Чернігова. Туди вона прибула з ще одним активістом української громади Канади Степаном Горлачем в дуже цікавій справі. Діаспора Торонто вирішила створити в Україні спільні Канадсько-українські бібліотечні центри. Одним з першим вибір припав на Чернігів. І звернулися гості з Канади з цим питанням саме в обласну “Просвіту”. Ми, просвітяни, чим могли посприяли в організації цієї доброї справи, і незабаром в одній з філій Центральної міської бібліотеки відкрився такий центр. Пані Марія організувала перевезення з Канади тисяч українських книг і журналів, здебільшого, таких, що не видавалися в Україні і були невідомі читацькому загалу. Все це було безкоштовно передано центру. В наступні роки таких центрів в Україні відкрилося більше десяти.
Петро АНТОНЕНКО
Повністю публікацію читайте в газеті "Сіверщині", в номері за 23 лютого
| Читайте також |
| Коментарі (3) |
|
| |
0
