Українці заберуть своє, коли розпадеться Росія - Василь Чепурний

Виступи на мітингу у Крутах традиційні - згадки про історію майже столітньої давності, заклики до боротьби і вшанування юнаків, що зупинили тут просування російської окупаційної армії. Традиційно змінюються голови адміністрацій, народні депутати, більшає чи меншає прапорів тих чи інших партій...

Коли ж мені дали слово від імені "Просвіти" і Руху, то я й нагадав, що першими мали б говорити ті, хто 25 років тому, як Валерій Сарана, несли першого березового хреста по крутянських заметах для вшанування героїв.

Але , власне, і не це важливо. Важливо те, що патріотам, які щорічно збираються у Крутах, не треба переказувати історію і не варто голосно репетувати з надривом "Слава Україні!". Тут треба аналізувати історію і виробляти шлях нашого поступу далі.

Тож я у Крутах нагадав, що ми соромливо не співаємо Гімн повністю, обмежуючись першим куплетом. Бо там далі йдуть слова "Станем, браття, в бій кривавий від Сяну до Дону...". Зараз, коли українські хлопці захищають донецьку землю - наше Дике Поле, ми маємо зрозуміти, що не стіна з Росією захистить нас від ворога. Маємо нагадати, що і Санкт- Петербург стоїть на українських кістках, і Тюмень зведена українськими руками, і хіба ми можемо забути Чернігівку, Полтавку, Київку на Далекому Сході?

Українці - хазяйновита нація. Ми ще прийдемо по своє. Ми заберемо своє. Не силою зброї, не агресією. Але в сучасному геополітичному світі, перед наступом жовтої раси з якого дурного дива ми маємо відмовлятися від освоєного нами, збудованого нами?!

Василь ЧЕПУРНИЙ