реклама партнерів:
Нові повідомлення · Учасники · Правила форуму · Пошук · RSS



  • Сторінка 1 з 1
  • 1
Модератор форуму: orynka  
Форум "Сіверщини" » Блоґи "Сіверщини" » Оринка ГРИГОРЕНКО » Чудеса зимових святкувань
Чудеса зимових святкувань
orynkaДата: Середа, 26-Січ-11, 02:57 | Повідомлення # 1
Група: Редактор
Повідомлень: 18
Нагороди: 2
Статус: Відпочиває
Зимові свята - це зазвичай найяскравіші спогади дитинства: оскільки моє дитинство минало на Львівщині, для мене першим чудом був нічний прихід Святого Миколая, запах мандаринів і подарунки під подушкою зранку, потім - прикрашання ялинки і кришталевий дзвін бокалів разом з боєм годинника опівночі на Новий рік, далі - приготування дванадцяти пісних страв, серед котрих кутя, пампушки й вушка на Святвечір, а також - прихід яскравого Вертепу в хату, власне колядування, і гордий підрахунок наколядованих грошей, ще - похід у церкву на Різдво, "..сію-сію-посіваю..." - на Старий Новий рік, "..щедрик-щедрик-щедрівочка..." - на Другий Святвечір і ковток льодяної, щойно освяченої й принесеної додому Йорданської води...

Так само хочеться, щоб яскраві спогади залишилися у моїх діточок. До них також щороку, приходить Святий Миколай, - двічі: спершу в Миколаївську ніч він залишивши подарунки, завше губить цукерки із порваного мішка і натоптує мокрих слідів по хаті, - так що дітям доводиться окрім розглядання подарунків, ще й за Миколаєм підбирати, аж до вікна; а другий раз, коли дітки йдуть зранку до Святого Миколая на Службу Божу в Собор Різдва Богородиці УПЦКП, щоб і там зачитати йому віршики, заспівати пісеньок і отримати невеличкі подаруночки та, про всяк випадок, позолочені освячені різочки...

А на Новий рік ми їдемо до дідусів-бабусь під Києвом, для котрих саме це свято є найважливішим і найсімейнішим в році. Там до нас приходить Дід Мороз. Під час попередніх новорічних святкувань він заходив у квартиру, просив розповісти віршика, роздавав подарунки... А от цього року його прихід був настільки яскравим, що не поділитися враженнями від нього просто неможливо.

Отже, 31 грудня ми пообіді прибули до коханих родичів. І почалось: в першу чергу таємно зник з квартири наш татко, щоб з`явитися десь за годину з невеличкою живою сосонкою.
Це помічники Діда Мороза передали, – мовив він. – Просили прикрасити новорічними іграшками, бо інакше Дід Мороз не прийде.

Бабуся дала нам заповнену чимось картонну коробку, щоб вмостити стійко сосну, і ми з дітками взялися навішувати на зелененьке деревце гирлянди й іграшки. Іграшки у наших прадідуся і прабабусі ще ті, давні, скляні, видуті у формі кручених бурульок, шишок, кукурудзяних качанчиків, грецьких горішків та інших природностей. Знайшлися також вирізаний ще колись із паперу, клеєний, розмальовуваний олівцями і вже з роками добряче пом`ятий-порваний Дідик Морозик, також фольга, скатана у формі кульок із прикріпленими до неї нитками, і гирляндочки з вати, що дітки колись самі зсокотували пальчиками.

Поки одягали сосонку, прибіг з морозу розпашілий татко і казав дивитися через віконечко, виглядати Діда Мороза. Семирічний Мирославчик, чотирирічний Світозарчик та й усі дорослі кинулися до вікна. Внизу, по темній вулиці, йшов Дід Мороз у червоній одежі з білою окантовкою і в нього на шапці світилися-моргали п`ять зірочок. За спиною Дідусь Мороз тягнув великого мішка. Так він пройшов, пішов, і поки дітки замешкались по хаті, готуючись чекати поважного гостя в коридорі, раптом постукав у вікно балкону-лоджії...

Так-так, Дід Мороз стукав із-зовні у вікно квартири, що знаходиться на другому поверсі, й просив відчинити. Діти у захваті повитріщали очі, запоспішали до лоджії. Дорослі панічно понакидали діткам на плечі курточки, а Дід Мороз почав передавати подарунки усій родині через вікно: один пакет, другий, третій, четвертий..... Мирославчик зі Світозарчиком поспішно переносили подарунки від вікна лоджії до кімнати.

У поспіху та приємних клопотах діти й не помітили, як Дід Мороз причинив вікно і помахав з-за нього рукою у великій рукавиці на два пальці. Радісно махали рученятами у відповідь.

Потім взялися розбирати подарунки. Серед них знайшовся лист від Діда Мороза, де він просив пробачення, що не може зайти в хату, бо має ще багато діток обходити і тому, що в хаті спекотно і він боїться розтанути. Просив бути чемними, слухати тата й маму, поважати бабусів і дідусів.

Кожний подарунок був підписаний для кого він. Дітки читали і роздавали все, як належиться. Серед гостинців був і той, що для дідуся, котрий саме мав би відбувати післягриповий період удома і йому не виходило святкувати з родиною. А який молодець! Йому на вручення найбільший подарунок та найщиріші подяки й вітання!
Коли після святкувань дорослі у дітей розпитували, як це так у Діда Мороза вийшло: ось він ішов по дорозі, і тут, раптом, опинився у вікні, – вони було між собою засперечалися, чи не було у Дідуся Мороза літака альбо вертольотика. Але врешті вирішили, що це все посох – чарівна дідморозова палиця.

Дід Мороз нею так р-р-р-раз! і внизу, р-р-р-раз – і вгорі! – Раділи здогодками Світозарчик і Мирославчик.

Чудо продовжується для них ще до наступного 2012 року )))

Додатки: 7823745.jpg (56.1 Kb) · 0102277.jpg (118.8 Kb)


[...]
Історї ми є творці, а не творчі вандали.
Щоб нас поважали нащадки, любімо себе.
 
finkaДата: Середа, 26-Січ-11, 18:20 | Повідомлення # 2
Група: Редактор
Повідомлень: 157
Нагороди: 11
Статус: Відпочиває
Оринко! Ваша розповідь — просто супер! Із живим Дідом Морозом! Як же він пробрався на балкон другого поверху? Невже по драбині? Ото хлопчурам вражень випало! І нехай їх потім ровесники спробують переконати, що Діда Мороза не існує. Ага... Таких вже не переконаєш!

А до нас Миколай вже -надцять років ходить тихенько ночами і крізь відчинену звечора кватирку на балконі пропихує торбу з подарунками :))) Дід Мороз також прокрадається вночі і що-небудь залишає під ялинкою. І спробували б ці два казкові дідугани не залишити подарунків! ;))).

А найкумедніше, коли "дитинча" вже вище мене зростом перегукується ВКонтакті з самого ранку 19-го грудня з ровесниками і там жваво обговорюється найгарячіша тема тема, що кому вночі приніс Миколай... А він же й носить невтомно! Парубкам! Кому -- флешки, кому -- книжки, кому -- цукерки... Всю ніч трудиться :))

Повідомлення відредагував finka - Середа, 26-Січ-11, 18:21
 
StanislavДата: Субота, 29-Січ-11, 05:45 | Повідомлення # 3
Група: Видалені





Краса. Який теплий репортаж.
 
orynkaДата: Субота, 29-Січ-11, 17:03 | Повідомлення # 4
Група: Редактор
Повідомлень: 18
Нагороди: 2
Статус: Відпочиває
Ох, finka, дякую, моя мила. Бачу, ваші Миколай і Дід Мороз теж старанні. І -надцятирічний малюк романтичним цікавим хлопцем росте ))) Хай вам усім ведеться з роси й води )))

До слова, висилала це повідомлення родичеві, діяспорянину, жвавому такому колишньому Дивізійнику. То він, ох, такий спротив має до неукраїнської традиції Діда Мороза, що відписав: "Дякую за ...дуже вміле насвітлення прикрасним описом появи святого Миколаю". Може, воно й правильно, га? Чого ж культивувати не своє...? Але так вже сталося... Наші предки боялися жорстокого старого духа Мороза, в хату його звісно ж не пускали, ще й кутю за двері на поріг виставляли, щоб його задобрити. А тепер він бажаний гість... Та й ялинка - не те дерево, яке в хату можна....

Так що в мене двоякі почуття... Отаке.

Дякую і Вам Stanislav-е, за приємні слова.


[...]
Історї ми є творці, а не творчі вандали.
Щоб нас поважали нащадки, любімо себе.
 
finkaДата: Субота, 29-Січ-11, 17:50 | Повідомлення # 5
Група: Редактор
Повідомлень: 157
Нагороди: 11
Статус: Відпочиває
Оринко!

Все одно розповідь Ваша пречудова! Не зважайте на закиди родичів. Головне -- Ваші дітлахи побували в зимовій казці! А те, що дорослі люди з віком втрачають відчуття очікування чуда -- так то їхні проблеми! А чудеса ж трапляються!

Щодо традицій -- то вони також змінюються! Вчора студенти клали перед іспитами під подушку конспекти і книжки, а сьогодні кладуть... флешки smile Ялинка ж і сосна випромінюють цілющі фітонциди, освіжають повітря в приміщенні і роблять його майже цілющим!

 
orynkaДата: Субота, 29-Січ-11, 18:08 | Повідомлення # 6
Група: Редактор
Повідомлень: 18
Нагороди: 2
Статус: Відпочиває
Дякую, finko, за підтримку... Зараз є такі гарні дідухи, зовсім як ялинки.. ))

[...]
Історї ми є творці, а не творчі вандали.
Щоб нас поважали нащадки, любімо себе.
 
finkaДата: Субота, 29-Січ-11, 18:25 | Повідомлення # 7
Група: Редактор
Повідомлень: 157
Нагороди: 11
Статус: Відпочиває
Дідухи -- дідухами, а на них же нічого не чіпляють, ніяких іграшок! Як на мене, то дідух -- надто прозаїчний.

У багатьох родинах існує ритуал: іграшки ялинкові трепетно бережуть в коробках з давніх часів, їх з часом ремонтують і реставрують, якщо якісь поб"ються.
А моя знайома львів"янка каже, що в її родині є традиція: неодмінно кожного року повісити на ялинку дві новенькі іграшки -- тоді рік буде вдалим і щасливим! smile

 
orynkaДата: Вівторок, 01-Бер-11, 22:33 | Повідомлення # 8
Група: Редактор
Повідомлень: 18
Нагороди: 2
Статус: Відпочиває
"іграшки ялинкові ...ремонтують і реставрують" - майстер-клас по цьому ділу - в студію! cool biggrin biggrin biggrin

[...]
Історї ми є творці, а не творчі вандали.
Щоб нас поважали нащадки, любімо себе.
 
Форум "Сіверщини" » Блоґи "Сіверщини" » Оринка ГРИГОРЕНКО » Чудеса зимових святкувань
  • Сторінка 1 з 1
  • 1
Пошук: