До пісні «Зацвіла в долині» гурту «Русичі», наприклад, знайшлося тільки відео, а пісню «Шевченко молодий» гурту «Вертеп» прислав на електронну пошту, ще вранці, 9-го березня, Олександр Чиж з Мистецького об'єднання "Арт-Вертеп", попутньо пояснюючи в листі, що прилуцьку «Просвіту» знає завдяки інтернету.

Зірковою гостею вечора була Олена Шевченко, що виконала декілька власних пісень під акустичну гітару. Олена чесно призналася, що на гітарі навчилася грати сама, і що пісні пише більше англійською, ніж українською. Англійські тексти їй близькі, бо читає багато англійською, бо перекладацька справа є її професією. А писати українські тексти їй на роду написано, що й доводить її прізвище. Пісні Олени Шевченко про тепло, про любов, про Бога… Звучання її акустичної гітари надзвичайно приємне.

Ще одним гостем свята був прилуцький шевченкознавець Анатолій Риженко. Він розповідав про свої дослідження діяльності Шевченка на Прилуччині, котрі друкувалися у газеті «Скарбниця», «Слово Просвіти» й інших виданнях. Ці дослідження вже вилилися у його книгу-самвидав, котра нині існує в єдиному екземплярі. Ще Анатолій Григорович розповідав про свою переписку з музеями і шевченкознавцями з України й зарубіжжя, показував листи і перше репринтне видання «Кобзаря» Т.Г.Шевченка, випуску «Друкарні Фішера», 18 квітня 1840 року.

Композитор, флорист і музикант Вікторія Копасова наголосила, що невід`ємними є Шевченко і музика, Шевченко і театр; музичні твори по Шевченку поміщують у збірники поряд з біблійними. Модернового Шевченка Вікторія відкрила для себе завдяки постановці «Катерина» прилуцького «Нового театру». Бачила постановку на презентації четвертого номера журналу «Прилуки.Фортеця» в Києві. У великому захваті від модерної «Катерини» був також знайомий її родині, відомий київський художник Володимир Грищенко.

Вікторія Копасова зробила присутніх гостей єдиним хором, що невимушено співав «Зоре моя вечірня» і «Реве та стогне Дніпр широкий», під її акомпанування на невеличкому електронному піаніно.

Учасники вечора: Лариса Лавренчук, Валентина Макаренко, Мирославчик Григоренко зачитували з «Кобзаря» чи розповідали напам`ять вірші Т.Г.Шевченка. Ольга Паляниця підготувала вірш «Повернення Шевченка» Ліни Костенко, Людмила Чернюк вибрала одну з поезій із збірки Миколи Дробота, котра пасувала до вечора.

Загалом «Тарасові посиденьки» на «Просвіті» минули в позитивній атмосфері. Знайшлися бажаючі мати в себе «шевченківську підбірку» сучасних українських виконавців.