| lyudmila | Дата: П'ятниця, 31-Сер-12, 13:56 | Повідомлення # 1 |
Група: Редактор
Повідомлень: 67
Нагороди: 3
Статус: Відпочиває
| В історію східнослов`янської культури Станіслав Оріховський (він народився 1513 року в с. Оріхівка Перемишльського повіту Руського воєводства) увійшов як талановитий оратор, публіцист, історик і філософ середини ХУІ століття. За походженням він українець і цим пишався. На жаль, сучасному читацькому загалу Оріховський практично невідомий. Для себе я відкрила його завдяки альманаху «Хроніка 2000» (2009. – Вип.80). Тут опубліковано статтю Миколи Сумцова (1854-1922) – російського фольклориста, етнографа, літературознавства, історика про Станіслава Оріховського, яка являє значний інтерес для вивчення польсько-українських культурних і гуманітарних зв’язків. Микола Сумцов зауважує, що для історії південноросійського краю (тобто для нас) і літератури деякі твори Оріховського є надзвичайно цікавими. Ці слова дослідника підтверджуються опублікованими у зазначеному вище випуску альманаху «Напучення польському королеві Сигізмунду Августу». Твір складається з двох книжок. Напутні поради Станіслава Оріховського настільки мають сучасне звучання, що деякі з них я вирішила обнародувати.
«Чи знаєш, хто ти? – запитує він і відповідає: – Отож, ти правитель, а я – підлеглий, а тому ти й мудріший за мене. Якщо ти мудрий, тоді і я вільний, багатий, щасливий. Ну, а якщо не мудрий? Тоді я раб, бурлака, вигнанець».
«Передусім знай, що не всяка людина здатна бути при владі, а лише така, що за природою своєю прагне до правди і справедливості. Найважче у світі керувати державою. Та що корисного й гідного короля зробиш для людей, якщо не будеш вчитися? Яким чином стануть твої громадяни справедливими, чесними, сумирними, якщо ніколи не пізнають принципів справедливості, чесності й миру?»
«Якщо про все у державі піклуватимешся сам, будеш не королем, а дуже нещасним злидарем. Тому хто добрий муж і любить батьківщину, хай застерігає короля від подібного, бо такі його дії суперечать праву і є незаконними. Підлабузник не скаже королеві неприємного. Це ворони, і навіть багато гірші. Бо ті лише на мертвих сідають, а ці на тебе, живого».
«Ти сторож королівства… Бо сторож жодну річ з того, що береже, не може назвати своєю. Інакше він не сторож цих речей, а господар. Уникай підлеглих, які дуже дбають про прибутки короля, інакше станеш неприємним як для тих, хто нехтує багатством, так і для відважних лицарів».
«А тепер поясню тобі, що таке закон. Він, як я вже показував, сам є правителем вільної держави, але мовчазним, сліпим і глухим. Згідно з ним обирається одна людина, яку ми називаємо королем. Він – вуста, очі й вуха закону. Якби закон сам міг вислуховувати, вести бесіду, ніхто не обирав би короля, бо закон сам навчає, що треба робити. А оскільки закон цього робити не може, то вибирає собі посередника – короля».
«Треба передусім знати, що добрий король нічим іншим не відрізняється від тирана, як ставленням до сенату. Тиран переважно не має сенату, а якщо має, то це нікчемний гурт людей. …найбільше потурбуйся про підбір сенату, - щоб з обраного тобою сенату всі люди зрозуміли, що ти справжній король, а не тиран».
«Апостол Павло, наприклад, каже: «… коренем усіх гріхів є жадібність». До цієї вади найближчою є розкіш. Треба, щоб ніхто на чуже не зазіхав, хто своє витратив. Інакше з`являться у республіці хитрощі, обман, зрада, грабунки, чвари, насилля над слабшими. Тому, коли від цього зла державу увільниш, підбери до сенату людей стриманих, які задовольнятимуться тим, що мають, - навіть малим».
«Отож, …трилику породу людей мудрі не допускають до республіки. І в нашій республіці також, коли добірних мужів залучатимеш до сенату, ні про що так не дбай, як щоб між сенаторами була належна згода. Бо ніщо так швидко не руйнує державу, як чвари в сенаті».
«Що ж до партій, то вони знесилюють супротивників образами, приниженнями, плітками. І з цією метою тримають тисячі судочинців, тисячі адвокатів-крутіїв. Я нікого тут не називаю поіменно, нагадую лише про похибки».
«Будь прихильним до порядних мужів, які про гаразд держави дбають, на їхні прохання звертай більше увагу, ніж на прохання тих, хто з негідним наміром посад домагається».
«Нехтуй грубу силу, зневажай багатства, жадобу до панування, бездумну і нещиру справедливість».
Це лише кілька висловлювань видатної постаті в українській і польській культурі епохи Відродження. Таким він бачив роль короля в історичному процесі Польщі. Гуманістичні погляди Станіслава Оріховського, на мою думку, дуже відповідають тим реаліям, які притаманні життю сучасного українського суспільства.
Все життя займаюсь краєзнавчою бібліографією, історичним краєзнавством
|
| |
| |
| Горяєв | Дата: Вівторок, 04-Вер-12, 22:16 | Повідомлення # 2 |
|
Група: Читач
Повідомлень: 29
Нагороди: 0
Статус: Відпочиває
| Нічогісінько не змінилося в Україні зо останні майже 500 років.
І сумно і смішно.
|
| |
| |
| Шкурко | Дата: Вівторок, 18-Вер-12, 17:29 | Повідомлення # 3 |
Група: Редактор
Повідомлень: 186
Нагороди: 4
Статус: Відпочиває
| Чи можна уявити подібні поради на протилежному краї Русі, що входив до Московської держави?
І зараз ми за рівнем демократії - між Варшавою і Москвою, з тою великою різницею, що радять своєму таки Президенту члени Гуманітарної ради.
Питання, як королі-князі-президенти зважали на поради.
|
| |
| |
| lyudmila | Дата: Середа, 19-Вер-12, 15:57 | Повідомлення # 4 |
|
Група: Редактор
Повідомлень: 67
Нагороди: 3
Статус: Відпочиває
| Думаю, неможна. Що кажуть порадники Президенту, мені невідомо. Зато пригадується вислів російського доктора історичних наук Наталії Нарочницької (її батько Олексій Нарочницький, академік, уродженець Чернігова): "Под пальто от Версаче у нынишних либералов проглядывает сюртук Карла Маркса. Нас проутюжили марксизмом". Влучно сказано. В цьому наша біда. А західні і наші демократи наче цього не помічають. Красиві слова були замінені на слова, які озвучив герой п`єси Корнійчука "В степах України" Філімон Філімонович Довгоносик (його геніально зіграв Микола Яковченко) періоду колективізації: "Хапай! Хапай!". Правда, його заарештували. Але то в драматургічному творі. А в житті хапають і проявляють бездумну та нещиру справедливість.
Все життя займаюсь краєзнавчою бібліографією, історичним краєзнавством
|
| |
| |
| Горяєв | Дата: Середа, 19-Вер-12, 22:48 | Повідомлення # 5 |
|
Група: Читач
Повідомлень: 29
Нагороди: 0
Статус: Відпочиває
| Якщо пригадати протопопа Аввакума та князя Курбського, то можна.
Вони писали і виголошували про теж саме, але в більш різкій вормі.
|
| |
| |
