Для України, ще із ХVII ст. у силу ряду історичних факторів, були притаманні процеси розосередження культурних осередків, тобто утворення у провінційному просторі своєрідних культурних соціо-локусів (такими факторами могли бути: надання місту Магдебурзького права, перебування у статусі гетьманської столиці чи полкового міста, утворення цехового братства, окрема мистецька діяльність монастирів, особливо Лавр, просвітницька діяльність визначних наукових закладів, як от зокрема Гімназії вищих наук кн. Безбородька, тощо. Ці процеси протилежні загальновідомій політиці централізації та, зрештою, і децентралізації або так званій “регіональній політиці” (яка теж проводиться “згори”, а не складається упродовж віків). Зазначимо, що процеси розосередження соціо-локусів, що відбулися у річищі соціо-історичних реалій, є властивими не лише Україні. Вони характерні багатьом західно-європейським народам, які мають окремі міста-країни (Люксембург, Монако, Андора) або виразно поділені землі (ланди) — Німеччина, Швейцарія, Італія тощо.(1)
Все сказане можна віднести до Ніжина. Місто мало у своєму житті злети й занепад. Схоже, що зараз воно перебуває у “лежачому” стані. Причина – у відсутності системної, тобто планомірної й послідовної, роботи, спрямованої на розвиток міста.

Дані про формування міського бюджету суб'єктами господарювання Ніжина за 2009 рік (орієнтовні) (див. у прикріпленому файлі)

Як бачимо, наповнення бюджету залежить, в основному, від робочих місць, а вони створені на підприємствах із загальною системою оподаткування (назвемо їх умовно повноцінними підприємствами). Так званий малий бізнес, переважно у роздрібній торгівлі, не дивлячись на свою численність, не впливає суттєво на наповнення міського бюджету.
Тому Ніжин є глибоко дотаційним містом. Якщо скласти до купи отримані дотації (50 млн. грн.) та субвенції (31 млн. грн.) і відняти суму податків, сплачених підприємствами міста до держбюджету (21 млн. грн.), різниця складе 60 млн. грн.
Основним завданням перспективного розвитку Ніжина має бути створення прогресивної структури економіки. Це вид економічної структури, функціонування якої базується на сучасних технологічних процесах і досягненнях науково-технічного прогресу.
У Ніжині є приклади наукоємних виробництв – машинобудівної та приладобудівної галузей. Є молоді інтелектуальні кадри, не вистачає фінансових ресурсів, – як цільової державної підтримки (хоча б за рахунок спеціального режиму оподаткування), так і зовнішніх вкладень (вітчизняних чи іноземних).
Нові підходи до реформування економіки вимагають і нових форм організації, зокрема формування структур кластерного типу. Кластеризація економіки сприяє налагодженню взаємного порозуміння між органами влади і бізнес-середовищем при вирішенні соціально-економічних проблем.(2)
Найбільш пріоритетними кластерами у Ніжині можуть бути у галузях: машино-приладобудування, переробки сільськогосподарської продукції, гуртової торгівлі, туризму (культурного відпочинку й розваг).
Перетворення традиційного Покровського ярмарку на рекламний захід для залучення інвесторів у місто та своєрідний бізнес-форум із мистецькою його складовою – ось чого нам не вистачає.
Питається, чи має місто план свого розвитку: хоча б на 4-5 років каденції депутатів та міського голови? Не кажемо вже про “створення при органах місцевого самоврядування незалежних груп з розробки генерального плану розвитку населених пунктів, до яких би увійшли архітектори та інші фахівці, що мають контрольні функції стосовно забудови, використання земельних ділянок та вирішення інших життєво важливих питань.”(3)
Саме невизначеність у цьому ключовому питанні робить хаотичним містотворчий процес.
Так, Ніжин визнано центром науки, культури, туризму за умови розвитку його історичної забудови. Відповідно промисловість, інфраструктура міста: транспортна, торговельна, сервісна – підпорядковується цій меті. Зараз воно не має чітких меж між промисловою та житловою забудовами. Незначність території промислового призначення на південній та північній околицях міста не дає можливості розміщувати там перспективних виробництв.
Потрібно б зарезервувати площі за межами Ніжина під майбутнє розміщення там інвестицій. Бажаючим інвесторам запропонувати вкладати у розвиток інженерних мереж цих промислових територій. Одночасно не обтяжуючи їх на певний час відрахуваннями до бюджету.(4)
Ті передумови, які склалися завдяки традиційній підприємливості ніжинців, підсилені системним сприянням міського самоврядування, дадуть підстави спільно порушувати проблематику щодо перспектив розвитку міста на загальнодержавному рівні.

________________________
(1) Валентина Кузик. Лев Миколайович Ревуцький. - К. - 2009. - с.20.
(2) М.О.Барановський та ін. Ніжинщина: Навчальний посібник. - Ніжин: Видавництво НДПУ ім. М.Гоголя, 2004 — с.129.
(3) Владислав Кирей. Місто для людей чи простір для збування речей?//Урядовий кур'єр. - 2008. - №116. - с.13.
(4) М.Шкурко. Інвестиційний розвиток Ніжина.//Ніжинський вісник. - 10 квітня 2008 року. - №28. - с.2.