| Спудей | Дата: Неділя, 25-Жов-09, 20:17 | Повідомлення # 1 |
Група: Читач
Повідомлень: 144
Нагороди: 2
Статус: Відпочиває
|  Є у мене захоплення: збираю народну усну традицію Чернігівщини. І от помітив дивний факт. У наших селах народні традиції зберігалися і під час Голодомору, і під час війни.
- Хоч і важко було, і страшно, а ми все співали, - розказують бабусі.
До 60-х років лунала народна пісня: увечері затягнуть щось на одному кутку, підхоплює інший. Толокою допомагали людям. Але при Хрущові все змінилося. Зникло.
Що ж трапилося у ці роки, що так згубно плинуло на українську народну культуру?
По-перше селянам видали паспорти, і багато хто «рванув» до міста, по-друге почали масово з’являтися телевізори та радіоприймачі. Наприклад у нас у хаті, за розповідями батьків, на тумбі під іконами зайняв чільне місце перший у селі телевізор, тож жінки з цілого кутка збиралися по вечорам його дивитися. І хоч там приймав тільки один телеканал, та кожного вечора з підлоги зміталися цілі гори лушпиння з-під насіння.
І можливо найголовніша причина – ідеологічна. У цей час почалась певна лібералізація, радянські каральні органи вже не могли масова ув’язнювати, розстрілювати людей як це було у 30-ті. Проте працювати ж треба, та й апарат каральний залишився. Тож і почали вони боротися з проявами націоналізму, відслідковувати та нищити різноманітні його прояви, до яких віднесли і традиції українського народу. Нагадаю, що саме у цей час почалося створення «нової радянської людини», «радянського народу», впровадження «нових радянських традицій», чергова антирелігійна компанія.
Нищили церкви, нищили й усну традицію.
Трапилося це при Микиті Хрущову.
Спудей
|
| |
| |
| Спудей | Дата: Понеділок, 09-Лис-09, 14:46 | Повідомлення # 2 |
|
Група: Читач
Повідомлень: 144
Нагороди: 2
Статус: Відпочиває
| Чернігівська книга на Медвині
Жодного чернігівського видавництва не було представлено на ХІІ Київському міжнародному ярмарку «Медвин» 2009, що проходив 5-8 листопада у комплексі спортивний у м. Києві. Звичайно епідемія грипу переформатувала роботу ярмарки, не в кращий бік. Організатори скасували заплановану раніше широку культурну програму. Виставкові заходи були обмежені торгівлею книгами. Хоча все ж таки відбувалися й презентації нових книг, автограф-сесії письменників, перформенси, діяла «Літературна кав’ярня», кінозал. Порадувала газета «День», яка організувала фотовиставку. Щось подібне зорганізував і журнал «не для середнього інтелекту» - «Стіна».
На відкритті Едвін Задорожний, генеральний директор виставкової компанії «Медвін», зазначив, що книжковий ярмарок відбувався і в скрутніші часи, тому не хотілося б, щоб це «свято книги» відмінили цього разу. А те, що культурно–розважальні програми довелося викреслити, можна сприйняти як своєрідний експеримент. Коли, як не сьогодні, на ярмарку книга займатиме своє почесне перше місце, без ніяких піарних «примочок».
Першого дня представники видавництв майже всі прийшли у марлевих «намордниках», проте до кінця робочого дня розслабилися й познімали їх. Проте епідемія все ж дала своє. Представників видавництв і на-перший, і на-другий погляд було більше ніж відвідувачів. Та й замість запланованого числа видавництв 220, прибуло на ярмарок добре хоч 150. Грип завдав серйозних ударів письменницькій братії, так перед публікою з’явився тільки один з братів Капранових -Віталій Капранов (його брат Дмитро, за словами Віталія, в цей час лежав хворий удома).
Не чисельні відвідувачі радо знайомилися з книгами, купували їх за цінами видавництв. У свою чергу видавництва більше уваги приділяли уваги книголюбам, з щасливою посмішкою на обличчі, вони підписували договори про співпрацю з книгарнями, зокрема з нами –представниками культурно-мистецького центру «Інтермеццо».
Дуже солідно були представлені видавництва «Основи», «Критика», «Дух і літера», «Ярославів вал», «НОРА-друк», «Кріон», «Старий лев», «Клуб сімейного досуга» та багато інших.
Проте повернемося до «чернігівських» вимірів. Хоча й не було представлено книг чернігівських видавництв, але автори нашого краю присутні на ярмарку були. Деякі, як наприклад уродженець Ніжинщини Андрій Кокотюха навіть вживу. Видавництво «Києво-могилянської академії» представило книгу Сергія Павленка «Загибель Батурина». Користувалася популярністю серед гостей ярмарки й Сергія Лепявко із «Короткою історією Чернігова». Серед книг видавництва «Смолоскип» порадував двотомник геніального перекладача, уродженця Феськівки Менського району Григорія Кочура «Література та переклад».
Ну і звичайно про Чернігівщину згадувалося в історичному контексті, різноманітних дослідженнях про історію нашої держави. Представники видавництва «Стилос», які випускають захоплюючу серію «Історія козацьких полків» пообіцяли весною порадувати світ «Історією Чернігівського козацького полку», над нею зараз працює колектив чернігівського історичного музею ім.. В. Тарновського.
Спудей
|
| |
| |
