Чернігівський полковник ДУНІН-БОРКОВСЬКИЙ Василь Андрійович
Дунін-Борковський Василь Андрійович (Касперович). Дуніни - польський дворянський рід. Багато зі спадкоємців цього роду одержали додаткові прізвиська: Дунін-Борковський, Дунін-Бржезинський і т. д. Є й відомості, що Дуніни-Борковські ведуть свій початок від старовинного роду, засновник якого переїхав на землі України І з Данії - тому Дунін, а Борковський - від назви місцевості, де був маєток роду. Парость роду Дуніних прийняла російське громадянство після приєднання до Московської держави Смоленська в 1665 р. З неї й походив Василь Андрійович Дунін-1 Борковський - чернігівський полковник у 1672-1685 рр. Народився він у Польщі, там І називався Василь Касперович Бурковський. Після укладення Андрусівського договору, аби не втратити землі, що йому належали, Василь Дунін-Борковський приймає православ'я й починає служити у війську Запорозькому. В 1668 р. доля закидає його до Чернігівського полку, де він обіймає посаду сотника Вибельського. Після драми, що сталасяз і Василем Многогрішним, у 1672 р. призначається чернігівським полковником.
Після усунення І. Самойловича з гетьманської посади В. А. Дунін-Борковський був першим кандидатом на гетьмана Лівобережної України, але, за переказами, не схотів дати князеві Голицину 10 тис. руб. хабаря, а позичив ці гроші І. Мазепі, який до смерті В. А. Дуніна-Борковського залишав його генеральним обозним - на другій за значенням посаді в козацькому війську.
У 1675 р. коштом В. А. Дуніна-Борковського відреставровані чернігівський Спасо-Преображенський собор, Єлецький монастир, оздоблено Воскресенський, Благовіщенський храми. П'ятницький монастир у Чернігові, пошкоджений під час повстання 1668 р., відновлено теж за його гроші. Полковник відомий також іншими численними пожертвуваннями на різні храми Чернігова, але особливо він піклувався про Єлецький монастир. Тут на його кошти реконструйовано собор, споруджено трапезну церкву в ім'я Петра й Павла та монастирську огорожу. Не забував він і про братію. Так, у 1676 р. Василь Андрійович побудував келії Єлецького монастиря.
У синодику монастиря було записано, що треба кожного дня молитися за "рід пана Василя Борковського, обозного генерального, титаря обителі, який надав села й млини на прокормления братії Єлецької".
У 70-х рр. XVII ст. В. А. Дунін-Борковський витратив великі кошти, щоб улаштувати в Єлецькому монастирі іконостас, в якому мистецтво епохи залишило один із найкращих своїх зразків. На жаль, цю красу було знищено в епоху революційних катаклізмів.
З Успенським собором Єлецького монастиря пов'язаний видатний твір українського малярства - портрет церковного мецената Василя Андрійовича Дуніна-Борковського. У 1702 р. ця людина була похована в притворі собору, а праворуч від надгробка висів портрет, під ним мідна, посріблена дошка, де були перераховані його пожертвування. За звичаями того часу над могилою малювали на стіні або встановлювали портрет. Такий портрет В. А. Дуніна-Борковського, що тепер зберігається в Чернігівському історичному музеї, є одним із найцікавіших творів українського малярства початку XVIII ст., в якому мистецтвознавці вбачають поєднання традицій іконопису та парадного портрета.
Василь Андрійович Дунін-Борковський не лише давав гроші на відновлення храмів, але й підносив для них коштовні дари. Храмам він подарував потири, ставник, тарілки, Євангелія в срібних оправах. Більшість цих пам'яток - роботи західноєвропейських майстрів. Близько десяти з них становлять гордість Чернігівського історичного музею ім. В. В. Тарновського. На кожній із пам'яток - герб В. А. Дуніна-Борковського та записи про його внески. Обдаровував чернігівський полковник і сільські церкви, хоча й значно скромніше.
Джерело:Чернигов для туриста
