| Sivershina | Дата: П'ятниця, 06-Лип-07, 15:50 | Повідомлення # 1 |
|
Прохожий
Група: Редакція
Повідомлень: 6
Нагороди: 0
Репутація: 0
Статус: Відпочиває
| Безперечно, що дружити зi своїми сусiдами — справа вдячна й економiчно вигiдна. Ось тiльки сусiди бувають рiзними, наприклад, однi бiднi, iншi — багатi. Тож i дружба мiж ними виходить рiзна.
Колись, у спiльному комунiстичному СРСР, народнi гуляння на День радянської молодi (тобто фактично день ВЛКСМ) на кордонi трьох областей —Брянської, Гомельської i Чернiгiвської — органiзовували обкоми комсомолу. Старшi компартiйнi товаришi тиснули на райспоживкооперацiї, а тi по черзi (раз на три роки) пiдвозили в цей день до Монумента дружби бiля с.Сенькiвка Городнянського району Чернiгiвської областi дефiцитнi наїдки i напої, звiсно, ще й по трохи знижених цiнах. Не дивно, що мешканцi навколишнiх сiл i мiст трьох областей з нетерпiнням чекали, щоб найдовшого лiтнього дня присiсти-прилягти на зелену травичку, випити, закусити, згадати про непохитну дружбу радянських народiв, а комсомольським функцiонерам показати свої органiзаторськi здiбностi старшим компартiйним товаришам. Хоча, мабуть, традицiя збиратися молодi в найкоротшу нiч прийшла ще з купальських свят i поганських часiв.
На жаль, пiсля утворення незалежних держав у 1991 роцi народнi гуляння бiля Монумента Дружби на кордонi трьох держав зусиллями полiтикiв перетворилися у масштабнi полiтичнi акцiї. У 2004 роцi в них взяли участь навiть першi особи трьох держав. Тодi в Українi вiдбувалися президентськi перегони. Тепер — вибори в Думу в Росiйськiй Федерацiї.
Ось так поступово комсомольськi гуляння набули статусу мiжнародного молодiжного фестивалю тепер уже пiд гаслами виключно вiчної слов’янської дружби.
Не дивно, що у 2004 роцi вiд поглядiв президентiв Бiлорусi, Росiйської Федерацiї i України на Монументi Дружби були ретельно прихованi геть усi радянськi атрибути. Чого не скажеш про останнiй фестиваль «Дружба-2007», що вiдбувся 21—24 червня цього року.
Цьогорiчним органiзаторам фестивалю, тобто українськiй сторонi, усе ж вдалося звести до мiнiмуму полiтичнi барви у колонi своєї делегацiї. Крiм компартiйних червоних стягiв, але без компартiйної символiки, прапорiв iнших полiтичних сил в українськiй колонi не було. Чого не скажеш про росiйську делегацiю — сотнi партiйних прапорiв правлячої партiї. Здивувала офiцiйна делегацiя Республiки Бiлорусь — на чолi її колони з десятками транспарантiв про слов’янську дружбу марширували «бiлоруськi казаки», що були вдягненi у новенькi однострої на кшталт бiлогвардiйських часiв громадянської вiйни.
А як же традицiйнi народнi гуляння мiсцевих жителiв на зеленiй травицi?
Усе це — в минулому. З кожним роком фестиваль набуває європейських рис — сотнi автобусiв, зручнi торговельнi намети, столи, стiльцi, мангали тощо. I головне — обмiннi пункти валют по одному вiд кожної країни.
I цiни та курси валют вiдповiдно ринковi. Український ВАТ «Ощадбанк» на бiлоруськi рублi взагалi валюту не мiняв. Бiлоруськi рублi українцi могли придбати фактично лише у росiян. Цiкаво, що бiлоруський банк продавав-купував гривнi за свої рублi з рiзницею курсу аж у 16,3 вiдсотка. Наприклад, по iнших валютах рiзниця курсу купiвлi-продажу складала лише вiд 1,5 до 4 вiдсоткiв. Це означає, що українськi гривнi бiлорусам купувати за бiлоруськi рублi було вкрай не вигiдно. Тобто торгiвля мiж бiлорусами й українцями була таким чином зведена до мiнiмуму.
Чому? Спробуємо розiбратися.
Якщо цiна, наприклад, такого iнтернацiонального колонiального товару, як банан, за 1 кг була в гривнях i в бiлорусiв, i в росiян майже однаковою — вiдповiдно 7,51 грн. i 8,80 грн., то товарiв власного виробництва це не стосувалася. Наприклад, цiна бiлоруських i росiйських помiдорiв за 1 кг — вiдповiдно 7,93 грн. i 12,40 грн., а огiркiв — 3 грн. i 7 грн. Порiвнювати вартiсть горiлки й шашликiв не варто, бо це справа невдячна — треба враховувати їх якiсть.
Отже, економiчним господарем фестивалю був росiйський рубль. «Сбербанк России» навiть на долар США дивився зверхньо. Отже, рiзниця курсу купiвлi-продажу долара США у росiян складала 10,3%, а бiлоруського рубля ще бiльше — 14,8 вiдсотка. В той час, як євро i гривня купувалися i продавалися з рiзницею лише у 4 вiдсотки.
Отже, на вiдмiну вiд росiян, українцi та бiлоруси святкували на «Дружбi-2007», головним чином, своєю горiлкою, салом i бульбою, купленою за свої гривнi i бiлоруськi рублi. Причина такої нерiвностi в тому, що рiвень цiн i заплат в Українi та Бiлорусi значно нижчий, нiж у Росiї. Так, у 2006 роцi середня заробiтна плата на мiсяць у цих країнах була вiдповiдно 164, 170 i 315 євро. (1 євро за курсом НБУ — 6,76 грн.). Для порiвняння: вiдповiдно в Болгарiї, Литвi, Польщi — 181, 434 i 637 євро.
Звiдки взятися економiчним пiдвалинам слов’янської, братньої дружби трьох народiв, якщо, як кажуть росiяни, ... «табачок врозь»?
Символiчно, що з Монумента Дружби неозброєним оком можна досi споглядати на щогли для прапорiв трьох держав. На росiйському боцi монумента щогли чомусь значно вищi за українськi, а на українському боцi монумента — вищi за бiлоруськi.
Начебто дрiбницi. Але вже це засвiдчує нерiвнiсть країн, що закладається у пiдсвiдомостi, якої давно немає у сучаснiй Європi.
Чому Європейський Союз iснує i розвивається далi, а Радянський Союз розвалився? Не в останню чергу й тому, що рiвень життя мешканцiв бiдних i багатих країн, що входили до Європейського Союзу, з року в рiк не тiльки зростав, але й вирiвнювався. В той час, як у кiнцi 80-их рокiв минулого столiття економiчнi процеси в союзних республiках СРСР рухалися у прямо протилежному напрямку. Тому й не дивно, що першою декларацiю про незалежнiсть 12 червня 1990 року проголосила РРФСР. Цей день у Росiйськiй Федерацiї, країнi, яка фактично i привласнила всi активи СРСР, вiдзначається щорiчно як нацiональне свято. На жаль, Декларацiю про державний суверенiтет Верховна Рада УРСР ухвалила лише 16 липня 1990 року.
|
| |
|
|
