На сьогоднішній день в нашому районі та і в цілому по країні досить тяжкою залишається криміногенна ситуація. Ще досить велика є кількість тяжких та особливо тяжких злочинів, які наносять не лише значну майнову шкоду але й шкоду здоров"ю чи навіть посягають на життя людини. Звичайно, в таких ситуаціях суспільство в першу чергу співчуває тим, хто від злочину потерпів, а не тим, хто його скоїв. Натомість хочу зазначити, що і в злочинців є свої законні права, які ніхто не вправі порушувати, тим більше, далеко не всі злочини вчиняються умисно, а відповідно - і злочинцем може стати людина з чудовою характеристикою та відмінним соціальним статусом, яка умисно ніколи в житті нічого поганого не може зробити. Також в нашій країні ще є випадки, коли людей карають за злочини, які вони взагалі не вчиняли, а просто опинилися в не той час і в не тому місці.
Тому вважаю, що основні свої права та правила поведінки на досудовому слідстві має знати кожен. Звичайно, кримінальне та кримінально-процесуальне право є однією з найважливіших галузей права, а відповідно викласти все необхідне в статті просто неможливо, можна було б порадити читачам, які, не дай, Боже, опиняться в такій ситуації, просто негайно зв"язуватись з адвокатом, який порадить, як правильно себе вести з працівниками міліції, які покази давати, а від яких можна утриматись, заявить потрібне клопотання та ін. Однак не завжди ситуація і майновий стан дозволяє людям найняти адвоката. Тоді все, що Ви прочитаєте нижче, - для Вас. Громадянин, якого обвинувачено у вчиненні злочину, а так само підозрюваний і затриманий, наділені комплексом прав. Проте роз'яснення їх саме по собі не є достатнім для захисту. Знання обвинуваченим своїх прав не виключає потреби в захисникові, оскільки саме він може вільно оперувати можливостями, які надають ці права, та певними процесуальними повнова-женнями, що дозволяють йому "задіювати" захисні механізми: написати скаргу прокурору, оскаржити відмову в суд, подати заяву до Європейського суду з прав людини. Тому обвинуваченому, особливо якщо його заарештовано, потрібен захисник, який окрім всього іншого ще є для нього чи не єдиним зв'язком з навколишнім світом. Робота адвоката на попередньому слідстві може бути розпочата і значно раніше, ніж його допущено до участі у справі. Нерідко до адвоката звертається за консультацією особа, яку вже допитували або допитуватимуть як свідка, і з бесіди з нею стає зрозумілим, що порушення справи щодо неї -- питання часу. Тут не йдеться про те, наскільки можливою і допустимою з боку адвоката є така консультація. В адвокатів старшого покоління щодо цього існують певні перестороги. Проте нинішня практика слідства знає чимало випадків, коли справу було порушено за фактом, майбутні обвинувачені протягом 2--5 років неодноразово викликалися до слідчого і допитувались як свідки, а потім, через 3 -- 5 років, їм пред'являлось обвинувачення.
Отже, Вам зателефонували, викликали чи взагалі затримали працівники міліції і повідомили, що вас підозрюють у злочині (працівники міліції зобов’язані це зробити). Ваші дії: як я уже зазначив - кожен має право знати, в чому його підозрюють чи обвинувачують (ст.43 та 43-1 КПК України).
Крім того ви маєте право:
Обвинувачений:
"знати, в чому його обвинувачують;
"давати показання з пред'явленого йому обвинувачення або відмовитися давати показання і відповідати на запитання;
"мати захисника і побачення з ним до першого допиту; подавати докази; заявляти клопотання;
"ознайомлюватися після закінчення досудового слідства або дізнання з усіма матеріалами справи;
"брати участь у судовому розгляді в суді першої інстанції;
"заявляти відводи; подавати скарги на дії і рішення особи, яка провадить дізнання, слідчого, прокурора, судді та суду, а за наявності відповідних підстав - на забезпечення безпеки.
Підозрюваний :
"знати, в чому він підозрюється;
"давати показання або відмовитися давати показання і відповідати на запитання;
"мати захисника і побачення з ним до першого допиту; подавати докази;
"заявляти клопотання і відводи;
"вимагати перевірки судом чи прокурором правомірності затримання;
"подавати скарги на дії і рішення особи, яка провадить оперативно-розшукові дії та дізнання, слідчого і прокурора, а за наявності відповідних підстав - на забезпечення безпеки. (ч. 2 ст. 43-1 Кримінально-процесуального кодексу України).
Після затримання чи виклику як правило йде допит підозрюваного чи обвинуваченого, про що обов"язково має складатися протокол допиту. До речі, перед допитом особа, яка його проводить, обов"язково має роз"яснити права допитуваному, зокрема, що згідно ст.63 Конституції України особа не несе відповідальності за відмову давати показання проти себе та відносно своїх близьких родичів. Якщо Ви обвинувачений чи підозрюваний, вас також неможливо притягнути до відповідальності за дачу відносно себе завідомо неправдивих показів. В практиці досить часто бувають випадки, коли працівниками міліції чи прокуратури викликається підозрювана у злочині особа, але її допитують як свідка для того, щоб вона не змогла скористатися послугами захисника (оскільки нібито і ні від чого захищати) та щоб не могла відмовитися давати пояснення та давала лише правдиві пояснення ( ст.384 та 385 КК України). На мою думку, така практика досить сумнівна. Спробую пояснити: відповідно до статті 59 Конституції України "Кожен має право на правову допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав. Для забезпечення права на захист від обвинувачення та надання правової допомоги при вирішенні справ у судах та інших державних органах в Україні діє адвокатура". Вважаю, що зміст положення статті 59 Конституції України передбачає надання правової допомоги особі, яку викликано на допит у якості свідка або потерпілого. У тому числі, ця норма не забороняє присутність особи, що надає правову допомогу, безпосередньо при допиті свідка або потерпілого, з метою надання останньому правової допомоги, як це передбачено статтею 59 Конституції України.
Крім того, навіть якщо особа (що вчинила злочин) на початку слідства була допитана як свідок і дала завідомо для себе неправдиві показання, її неможливо буде притягнути за це до відповідальності, як би Вас не лякав слідчий. Тому якщо вас викликали як свідка у справі про злочин, який ви знаєте, що вчинили, Вам раджу не відмовлятися від свідчень, а просто надати дещо неправдиві покази (не розцінюйте це як якусь протиправну поведінку, на мою думку, це лише один із способів захисту).
Отже допит. Ви без примусу дали покази чи пояснення і Вам пропонують підписати протокол як правило словами (з моїх слів записано вірно і мною прочитано). Перед тим, як це робити, не соромтесь особисто прочитати протокол, навіть якщо у слідчого почерк лікаря, старайтесь розібрати всі слова і речення, просіть зробити поправки там, де слова написані не зрозуміло або зміст речення можна зрозуміти двояко (всім зрозумілий приклад "казнити неможна помилувати"). У випадку необхідності маєте право доповнити протокол поясненнями, про які ви забули, які хочете уточнити або на яких хочете наголосити. Крім того, якщо під час допиту слідчий порушував закон, наприклад, ставив запитання, у формулюванні яких міститься відповідь, частина відповіді або підказка до неї (навідні запитання), то ви вправі звернути увагу слідчого на це порушення, а також занести зауваження до протоколу. І лише тоді, коли Вас все влаштовує, підписуйте протокол в кінці кожного аркушу внизу і в самому кінці протоколу. Робіть це так, щоб над Вашим підписом не залишалося місця для вставки інших слів. На всій стадії досудового слідства Ви будете ключовою фігурою і те, як пройде слідство, буде залежати і те, чим взагалі закінчиться суд, якщо справу туди передадуть (чи визнають Вас винним, яке покарання вам призначать та ін). Тому обов"язково в письмовій формі заявляйте клопотання про допит того чи іншого свідка, про проведення експертизи, про вилучення тих чи інших речей та проведення їх огляду та ін. Знайомтесь з матеріалами справи, при необхідності робіть потрібні виписки та подавайте скарги на дії слідчого.
Взагалі завжди пам"ятайте, що обвинувачення не може грунтуватись на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Ці конституційні формули ще чекають свого грунтовного вивчення й запровадження в судову практику. "Законодавче закріплення недопустимості доказів дає змогу не пустити в судовий процес чутки, здогадки, думки і документи, джерело яких невідоме; докази, одержані незаконним шляхом або особою, яка не має на це права. Всі подібні докази юридично хибні і тому не можуть використовуватись у процесі доказування. В Україні не діє принцип, коли доказ, одержаний незаконним шляхом, тягне недійсність всіх інших пов'язаних з ним доказів, а отже, як наслідок і виправдувальний вирок.” Норми Конституції дуже важко пробивають собі дорогу, бо їм протидіє колосальна інерція старої правосвідомості не тільки правоохоронних, а й судових органів.
Звичайно, викладене тут - далеко не все, що може стосуватися стадії слідства в кримінальному процесі, тому подальшу інформацію Ви зможете знайти в наступних номерах газети.
Ярослав Примачок,
адвокат. |
