 Наше сьогодення. Яке воно непередбачуване, складне і не надійне. Ніхто не може бути впевненим у завтрашньому дні. Кожен з нас дбає про свій добробут, про благополуччя родини. І багатьом байдуже, що робиться в сусідів.
Але, слава Богу, є і такі люди, які завжди допомагають іншим без всякої вигоди для себе.
Хто у зимовий період бував у центрі села Чорнотичі, не міг не помітити красуню ялинку і “фортецю” - гірку. А змайстрував це все для односельців чудовий майстер, господар, людина, не байдужа до долі села, людей, дітей. Це вчитель фізики місцевої школи Чепіга Віталій Анатолійович.
Скільки часу, сил і старань було вкладено в це задоволення. Але це того варто. Кожного дня багато дітлахів приходили спускатися з гірки. І вдень, і ввечері було завжди тут людно. Вдень дошкільнят приводили батьки, після уроків школярі весело спускалися один за одним, а ввечері молодь села розважалась на гірці. Адже іншого місця для розваг у селі немає. Місцевий будинок культури часто зачинений. Добре, що Віталій Анатолійович подбав про розваги для молоді. Він і гірлянди на ялинку повісив, які сяяли різними вогниками, музику на вулицю виніс. Тому охочим можна було і потанцювати. Всім завжди було дуже весело. Не можна передати словами вдячність дітей, молоді та їхніх батьків. Віталій Анатолійович постійно лагодив гірку. Трактором насовував ще більше снігу, лопатою підкидав, сам носив воду, щоб зробити ще більшу ковзанку, розчищав кожного дня від снігу. Допомагали Вталію Анатолійовичу і діти, бо дуже люблять свого вчителя. І з часом проста гірка перетворилась на красуню “фортецю”.
Ми всі дуже вдячні Віталію Анатолійовичу за умілі руки, за добре серце, за чуйність, за вміння робити хороші справи для молоді.
Якби за задоволення, які отримали дітлахи, Бог давав Вам роки життя, то жили б Ви дуже-дуже довго. Велике спасибі Вам за Ваші справи!
Чорнотичани. |
