Низи кинулися - верхи схаменулися
Із директорів шкіл ледь не поробили бухгалтерів з ознаками кур’єрів
Залітали навколо чутки про те, що у кожній школі з’явиться бухгалтер, як у старі добрі часи. І не безпідставно: помітили черги директорів у сосницькому казначействі. Відчули на собі додаткові волочіння по кабінетах і самі директори, яким “порадили” підготувати документи, щоб уже з 1 жовтня кожна школа мала рахунок у банку. А директор сам розпоряджався коштами: і зарплату платив, і на віники із швабрами гроші виділяв самостійно. Мова йде про “славнозвісне” розпорядження уряду. Яке, щоправда, прем’єр відтермінувала до 1 січня 2010 року. Але від цього проблема не зникла. Хай з 1 січня, але виходить, що директори, не маючи бухгалтерської освіти, мають самі нараховувати зарплати, сплачувати оренду та за комунальні послуги? Керівник школи отримує право першого підпису на платіжних документах. Наче, і непогано на перший погляд.
Але ж право другого підпису – у головного бухгалтера централізованої бухгалтерії райво. Причому обидва підписи скріплюються печатками тієї самої установи. Виходить, з кожною платіжкою директор має їхати в район. Це добре, якщо він живе в Сосниці. А якщо то сільська школа?
Анатолій Вєтров, директор Бутівської школи:
- Особисто я не підтримую таку ідею. Особливо в час економічної скрути. Директор - не бухгалтер, а вводити по школах посаду бухгалтера, як було у старі добрі часи, це зайве. Було б достатньо і централізованої бухгалтерії у відділі освіти, до якої у нас немає претензій. Крім того, я найбільше хвилююсь про те, як мені добиратися до Сосниці за підписом головного бухгалтера із кожною платіжкою. Наше село - за Десною, я вже всяк перепробував їздити до Сосниці. Були навіть випадки, коли я рукою махав на залізничних коліях, щоб спинити потяг і доїхати до Сосниці хоч через Мену. Може, великим школам, де більше 300 учнів, було б раціонально мати свій рахунок і свого бухгалтера. Але для такої школи, як наша, це зовсім не раціонально. До того ж, щоб перейти на нову систему, ми вже зазнали доброї тяганини: 5 копій статутів здавали, всі директори носом тикались по необхідних інстанціях, як тільки нам на нараді директорів повідомили, щоб ми готувались. Навіщо таке?
Володимир Жуковецький, директор Сосницької школи (В’юнище):
- Нас зібрали на нараді директорів і одразу послали в казначейство. Три дні я туди їздив. Та це ще нічого. Якщо фінансування буде проводитись із розрахунку на одного учня, то нашій школі, яка по кількості дітей є третьою в районі, нова система буде вигідною. Я згоден тричі на день до райво їздити, аби тільки мати гроші на рахунку. Нам цього року не дали ні копійки на фарбу, вугілля на зиму не вистачить. Я знаю, скільки всього школі треба, залишилось порахувати, скільки це в грошах. А от сільські школи, де по 30-40 учнів навчаються, за введення нової системи фінансування швидко закриються.
Степан Самсоненко, директор Вільшанської школи:
- Як по мені, то нам буде гірше. Якщо бухгалтерія централізована, то коли немає у якійсь школі чогось необхідного, то з загального “котла” дадуть, а так тих мізерних грошей ні на що не вистачить. Боюсь, що маючи власний рахунок, наша школа нічого собі не купить через малу кількість учнів. Та й директору буде незручно їздити раз за разом у Сосницю. Говорять, що для цього годин директору давати не будуть, а бухгалтер буде один на кущ. Це ще одна незручність.
Начальник відділу освіти Михайло Дусь коментувати дане питання відмовився, посилаючись на те, що в район ніякі письмові вказівки ще не приходили.
Зате директорів уже піджучили, правда, усно.
С.Д. |
